Луцька кафедральна школа

Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Розпочинаючи цю зустріч, ординарій Луцької дієцезії єпископ Віталій Скомаровський пригадав, що 20 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій, тож присутні вшанували їхню пам'ять молитвою.

У вступному слові про значення кафедральної школи доктор Казімєж Шалата, філософ, ректор ВУ УКВС (Варшава), сказав, що Європа створена на базі університетів, які виникли з кафедральних шкіл.

Відбулось довгоочікуване вручення індексів Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві. Очолив вручення декан факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Федонюк Сергій Валентинович. За традицією, студенти склали присягу.

Доктор філософії Казімєж Шалата виголосив першу доповідь. Темою виступу стали події із життя доповідача — подорож по місійних теренах узбережжя Слонової Кістки. Мандрівку він висвітлив у фільмі, де представив також історію розвитку місійної діяльності на цьому узбережжі, проблеми, з якими зіткнулися перші місіонери, а також проблеми, з якими тепер має справу сучасна місцева церква.

Одним із напрямків проповідування Євангелія серед місцевого населення є свідчення допомоги прокаженим. Результатом такої діяльності є успішне одужання 25 мільйонів, які хворіли на проказу. Для людей, які потерпають від цієї хвороби, організовують цілі селища, де надають необхідна допомога.

У фільмі показано фотографії місіонерів, які працюють із прокаженими, та закцентовано на людяності здавалося б приречених хворих, у якиї відмирають кінцівки. Шпитальні фотографії цих людей вражають. Вони усміхаються і переживають ампутації частин тіла, дякуючи Богу, що живі.

Цікавою була розповідь про молодих лікарів і сестер, які допомагають невиліковно хворим, адже Господь любить нас і посилає ділитися радістю й любов’ю з ближніми. 

Важлива умова для розвитку живої Церкви в Африці – акцептація місцевих традицій у процесі євангелізації. Так, наприклад, танець під час Меси для місцевих жителів є способом виразити радість і пошану. На коротких відео присутні змогли побачити інтегровані релігійні обряди африканців, адже кожен має право прославляти Бога у своїй культурі. Велике значення місіонери приділяють підготовці до Євхаристії, а також зустрічам у різних молитовних групах після її звершення.

Одна із суттєвих проблем – розвиток пустелі, де центрами комунікації слугують колодязі.

Наприкінці сесії отець професор Ян Казімєж Пшибиловські з Варшави виступив із доповіддю на тему «Віртуальний світ, у якому ми живемо». Він зазначив, що сьогоднішня людина настільки узалежнена від сучасних технологій, що без них вона уже не може повноцінно функціонувати.

Цю проблему можна спостерігати й у дітей. Професор підкреслив, що віртуальний світ потребує людини. Еволюційний розвиток техніки спрямований на добро лише тоді, коли служить людині. Техніка не може були важливішою за особистість. Смартфонове покоління – це закономірний процес, але від нас залежить, як ми будемо жити у світі ґаджетів. 

У віртуальному світі теж присутній Бог, і там, щоби віднайти себе, ми потребуємо нового сумління. Тут Церква відіграє роль дружини, яка прийшла зі сліпим чоловіком до музею і увесь час розповідає йому про те, що навколо, і завдяки їй чоловік може оживити в уяві експозицію.

Доповідач запропонував своєрідний кодекс життя у цифровому світі. Той складається із десяти пунктів, зокрема: не робити комп’ютер божком, не вбивати перед ним час і таланти, не заступати ним іншу людину.

На закінчення сесії усіх присутніх благословив ординарій луцький, єпископ Віталій Скомаровський.

За темою:
Знання і віра: у Луцьку відбулася чергова сесія кафедральної школи
День спільноти Рух «Світло–Життя» в Луцьку
До Луцька привезли нагробну плиту єпископа Шельонжека