«Посісти Духа Господнього» – заклик, який супроводжував архієпископа Петра впродовж усього життя. 20 травня 2018 року, у неділю Зіслання Святого Духа, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту в Новограді-Волинському отець Віталій Луковський відправив Месу за архієпископа Петра Мальчука у другу річницю його смерті, а після Літургії оазова молодь парафії поставила виставу з життя архієпископа.
Про це повідомляє Київсько-Житомирської дієцезія.Ким він був, що про нього так хочеться згадувати, говорити, наслідувати? Вступив у монастир братів менших і став францисканцем, узявши нове ім’я – Геркулян. Коли прагнемо когось пізнати, запитуємо про його ім’я. Святий Геркулян жив у VI столітті, був єпископом, віддав життя за віру. Наслідуючи його, брат Геркулян сприймав віру як зустріч із Живим Богом. Щоденність пастиря була служінням пастві. Люди, які спіткали на шляху Владику Петра, розповідають, що його діла були підтвердженням його слів. Це можна назвати повсякденним вмиранням для себе.
Наша молодь із Руху «Світло–Життя» перевтілилася в постаті архієпископа, його мами та близьких йому людей. Спершу бачимо молодого Петра, який разом зі другом вирішує йти в монастир. Розмова з мамою – підтвердження цього покликання. Й ось стаємо свідками облачення у францисканському монастирі, а потім – його парафіяльного служіння. Люди, які з ним зустрічалися, говорять, що як просили його про молитву, то дуже часто Господь давав їм потрібні благодаті.
Петро Геркулян Мальчук мав глибоку віру й розумів людські потреби. Господь, побачивши його відданість і служіння Церкві та людям, призначив його єпископом-помічником Одесько-Сімферопольської дієцезії, а вже невдовзі Київсько-Житомирська дієцезія здобула в його особі нового ординарія. 6 серпня 2011 року відбувся інгрес єпископа Петра Мальчука в конкафедральному соборі святого Олександра в Києві. Ця урочистість була першою інтронізацію латинського єпископа в Києві від 1680 року.
Через виставу молодь прагнула показати, якою великою людиною був Владика Петро Мальчук, і нагадати, що це не місце, час чи середовище впливають на наше майбутнє, а передусім відкритість до Святого Духа.
Як посісти Духа Господнього? Любов – це відблиск образу Бога. Вона приносить душі зосередження й тишу. Архієпископ був людиною тиші й молитви. Наша молодь не раз мала можливість спілкуватися зі своїм пастирем, і тому з великою радістю прагнула показати його життя. Владика Петро Мальчук – приклад патріота, який любив Бога і прагнув, щоб уся Україна була просякнута Духом Господнім.
Нехай же Бог прийме Свого слугу та впровадить до життя, пронизаного Світлом Любові.
Сестра Марієтта Мікса
За темою:
Перше Причастя в Новограді-Волинському
Таїнство Миропомазання у Новограді-Волинському
Відпуст і консекрація храму в Суслах на Житомирщині