Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » «Отче наш» – це справжня молитва дітей, а не рабів. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 20 березня 2019 року
10:08 П'ятниця 0 490
29-03-2019, 10:08

«Отче наш» – це справжня молитва дітей, а не рабів. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 20 березня 2019 року

Отче наш – Х: Нехай буде воля Твоя
Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Продовжуючи нашу розмову про «Отче наш», сьогодні ми зупинимося на третьому проханні: «Нехай буде воля Твоя». Його треба читати в єдності з першими двома – «Нехай святиться Твоє ім’я» і «Хай прийде Твоє царство» – щоб разом вони утворили триптих: «святиться Твоє ім’я», «прийде Твоє царство», «буде воля Твоя». Сьогодні ми поговоримо про третій заклик.

Турботі людини про земне передує невтомна турбота Бога про людину й увесь світ. Усе Євангеліє віддзеркалює цю зміну ракурсу. Грішник Закхей вилазить на дерево, бо хоче бачити Ісуса, але не знає, що значно раніше Бог уже шукав його. Ісус, коли Закхей приходить, каже йому: «Притьмом злазь, бо Я сьогодні маю бути в твоєму домі». Господь промовляє: «Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (Лк 19, 5.10). Ось у чому полягає Божа воля, про яку ми молимося. Ось Божа воля, втілена в Ісусі: шукати й рятувати те, що загинуло. І ми в молитві просимо, аби Божі пошуки були успішні, аби Його універсальний план спасіння сповнився: насамперед у кожному з нас, а потім – у всьому світі. Чи думали ви про сенс того, що Бог шукає нас? Кожен із нас може спитати: «Що, Бог шукає мене?» Так! Шукає тебе, шукає мене – кожного особисто. Цей великий Бог. Скільки ж у цьому любові!

Цей Бог не вдає з Себе таємничого, не ховається за загадками, не затуманює Своїх планів щодо майбуття світу. Ні, Він діє прозоро і ясно. Якщо ми цього не зрозуміємо, то ризикуємо не осягнути значення третього прохання з молитви «Отче наш». Насправді ж Святе Письмо повне висловів про позитивну волю Божу щодо світу. І Катехизм Католицької Церкви містить низку цитат, які свідчать про цю вірну й терплячу Господню волю (див. 2821–2827). Апостол Павло в Першому посланні до Тимотея пише: «Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (2,4). Це, без сумніву, і є воля Божа: спасіння людини, людей, кожного з нас. Бог через Свою любов стукає в двері наших сердець. Навіщо? Щоб залучити нас, долучити до Себе й поставити на шлях спасіння. У Своїй любові Бог стає близьким для кожного з нас, аби взяти за руку й допровадити до спасіння. Скільки ж у цьому всьому любові!

Отже, молитовне прохання «Нехай буде воля Твоя» не пропонує нам радо схилитись у рабській покорі. Ні! Бог хоче, щоб ми були вільні; це саме любов до Нього робить нас вільними. «Отче наш» – це справжня молитва дітей, а не рабів: дітей, які знають серце свого батька і впевнені в його любові. Горе нам, якщо ми, виголошуючи ці слова, схиляємо плечі перед буцімто фатальною неминучістю, неуникненністю суворої долі. Навпаки, ця молитва сповнена щирої довіри до Бога, Який прагне дати нам добро, життя, спасіння. Смілива молитва, навіть бойова, тому що на світі так багато, ба навіть забагато речей, які не відповідають Божому плану, – кожен знає про них. Перефразовуючи пророка Ісаю, можна сказати: «Отче, ось поглянь на ці війни, зловживання владою, експлуатацію; але ми знаємо, що Ти хочеш нам добра, тому просимо Тебе, аби сталася воля Твоя! Господи, зруйнуй плани світу, перетвори мечі на рала, а списи на серпи, аби вже ніхто не міг більше вправлятись у мистецтві війни!» (пор. 2, 4). Бог хоче миру.

«Отче наш» – це наша молитва, яка запалює в нас ту саму Ісусову любов до волі Отця, полум’я, яке спонукає нас із любов’ю перетворювати світ. Християнин не вірить у неминучість долі, фатуму. У вірі християн немає нічого випадкового: зате тут є спасіння, яке проявляється в житті кожної людини та сповнюється у вічності. Якщо ми молимося, то тому, що віримо: Бог може й хоче перетворити реальність, подолавши зло добром. І є сенс дослухатися до цього Бога, хай навіть і в годину найтяжчих випробувань.

Так сталося, коли Ісус тужно молився в Гетсиманському саду: «Отче, коли Ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не Моя, а Твоя буде воля!» (Лк 22, 42). Ісус пригнічений злом світу, але з довірою занурюється в океан любові до волі Отця. Навіть мученики у випробуваннях не шукали смерті, а через смерть шукали воскресіння. Своєю любов’ю Бог може вчинити так, що ми ходитимемо складними шляхами, відчуватимемо болі від ран і тернів, – але Він ніколи не покине нас. Він завжди буде з нами, поруч із нами, у нас. Для вірянина це не лише надія, а й певність. Бог зі мною. Саме про це йдеться у притчі з Євангелія від Луки, присвяченій необхідності завжди молитися. Ісус каже: «А Бог хіба не оборонить Своїх обраних, які до Нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них? Кажу вам: оборонить їх негайно» (18, 7-8). Це Господь, Який любить нас, ось так Він любить нас.

А тепер я хочу запросити вас усіх разом помолитися нашому Отцю. А ті з вас, хто не знає італійської мови, моліться рідними мовами. Молімося всі разом. [Папа разом із вірянами промовляє молитву «Отче наш»]

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
20 березня 2019

Переклад КМЦ за vatican.va 

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий