Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 14 квітня, неділя
17:34 Субота 0 324
13-04-2019, 17:34

Літургія на кожен день, 14 квітня, неділя

(черв) НЕДІЛЯ СТРАСТЕЙ ГОСПОДНІХ (Вербна неділя)
СПОМИН В’ЇЗДУ ХРИСТА В ЄРУСАЛИМ
ПЕРША ФОРМА: ПРОЦЕСІЯ
У визначений час вірні збираються у меншому храмі чи в іншому відповідному місці поза храмом, до якого прямує процесія. Вірні тримають у руках гілки.
Священик та диякон, в шатах червоного кольору, разом з міністрантами йдуть до місця, де зібралися люди. Священик замість орнату може одягнути плювіал, який знімає після процесії, а замість нього одягає орнат.

АНТИФОН
Осанна Синові Давида! Благословенний, хто іде в Ім’я Господнє. О, Царю Ізраїля! Осанна во вишніх!
Священик  і  вірні  чинять  хресне  знамення,  у  цей  час  священик  мовить: “В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”.
Дорогі  брати й сестри! Впродовж сорока днів ми готували наші серця молитвами, покутою та вчинками християнської любові. Сьогодні ми збираємося, щоб з усією Церквою розпочати святкування пасхальної тайни. Сьогодні Христос увійшов до Єрусалима, щоб там померти й воскреснути. Згадуючи цю спасенну подію, з глибокою ві рою та побожністю підемо за Господом, щоб, беручи участь у тайні Його хреста, ми стали учасниками воскресі ння та життя.
Молі мося. Боже, укріпи ві ру тих, хто уповає на Тебе, і вислухай милостиво молитви тих, хто до Тебе взиває, † щоб ми, вітаючи нині гілками тріумфуючого Христа, * в Ньому приносили Тобі  плоди добрих вчинків. Котрий живе і царює навіки вічні.  Амінь.
Священик кропить гілки свяченою водою, не кажучи нічого.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 19, 28-40
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус прямував у Єрусалим. І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів, кажучи: «Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть. Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете так: “Господь потребує його”». Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав. А коли відв’язували осля, запитали його господарі: «Навіщо відв’язуєте осля?» Вони ж відказали: «Господь потребує його». Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса. А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі. Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, увесь численний натовп учнів почав, радіючи, хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили, вигукуючи: «Благословенний Той, хто іде, – Цар, – в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава во вишніх!» Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: «Учителю, заборони це своїм учням!» У відповідь Він сказав: «Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння!» Слово Господнє.

Після Євангелія можна виголосити коротку проповідь.
Дорогі  брати і сестри! Наслі дуймо натовп, який урочисто вітав Господа Ісуса, і ході мо у мирі.

АНТИФОН
Юдейські діти встеляли одежами дорогу й голосно кричали: “Осанна Синові Давида! Благословенний, хто іде в Ім’я Господнє”.
Антифон можна повторювати після кожної строфи псалму.

ПСАЛОМ 47
Усі народи, заплещіть у долоні, *
голосом радості вигукуйте Богу,
бо Всевишній Господь – грізний,
Він великий цар землі всієї. (Повторюється антифон)
Він підкоряє нам народи, *
кидає племена під наші ноги.
Він обрав нам спадщину нашу, – *
славу Якова, в якій Він уподобав. (Повторюється антифон)
Бог піднявся під радісні вигуки вгору, *
Господь – під звуки рога.
Співайте Богові, співайте! *
Співайте нашому цареві, співайте! (Повторюється антифон)
Адже Бог – цар землі всієї, *
співайте мудро.
Бог над язичниками воцарився – *
Бог сів на своєму святому престолі.  (Повторюється антифон)
Володарі народів зібралися разом *
з народом Бога Авраама;
адже щити землі – Божі. *
Він звеличився надзвичайно. (Повторюється антифон)

ДРУГА ФОРМА: УРОЧИСТИЙ ВХІД
Коли не можна провести процесії поза храмом, перед головною Месою всередині храму відправляється обряд урочистого входу на спомин в’їзду Христа до Єрусалиму.
Вірні з гілками в руках збираються перед дверима храму або всередині. Священик з міністрантами та представниками вірних направляється до місця поза пресвітерієм, вибраного таким чином, щоб принаймні більша частина вірних могла бачити обряди.
Коли священик йде до визначеного місця, співається антифон “Осанна” чи інша відповідна пісня. Далі слідує освячення гілок та читання Євангелія про в’їзд Господа Христа в Єрусалим. Після Євангелія священик з міністрантами та з представниками вірних урочисто йде через храм до пресвітерія; в цей час співається гімн Христу Цареві або інша відповідна пісня.
Після входу в пресвітерій священик вшановує вівтар і йде до місця головування. Пропустивши інші вступні обряди і – на власний розсуд – “Господи, помилуй”, він мовить колекту і далі звершує Месу як завжди. Священик робить так само, коли освячення гілок повинно відбутися у пресвітерії.

ТРЕТЯ ФОРМА: ЗВИЧАЙНИЙ ВХІД
У всіх інших Месах цієї неділі, в яких відсутній урочистий вхід, в’їзд Христа в Єрусалим споминається звичайним входом.
Коли священик йде до вівтаря, співається антифон з псалмом чи інша пісня про в’їзд Христа в Єрусалим. Після прибуття до вівтаря священик вшановує його і йде до місця головування. Після знаку хреста вітає людей і звершує Месу у звичайний спосіб. У Месах, в яких не було співу на вхід, відразу після прибуття до вівтаря та вшанування його священик вітає людей, читає антифон та звершує Месу у звичайний спосіб.

МЕСА
Після процесії або урочистого входу священик розпочинає Месу з колекти.
КОЛЕКТА:
Всемогутній, вічний Боже, щоб дати людям приклад смирення, Ти вчинив так, що наш Спаситель прийняв людське тіло і зійшов на хрест; † допоможи нам зрозуміти вчення, яке плине з Його страждань, * та заслужити на участь у Його воскресінні. Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іс 50, 4-7
Читання з Книги пророка Ісаї.
Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Спину мою віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 22, 8-9. 17-18а. 19-20. 23-24
Боже мій, Боже, чом мене покинув?
Усі ті, які мене бачать, насміхаються з мене, *
шепочуть губами і хитають головою:
«Він поклав надію на Господа! Нехай Він його порятує, – *
нехай його визволить, бо він Йому любий!»
Мене пси обступили, *
зборище злочинців мене оточило,
вони пробили мої руки і ноги. *
Я можу перерахувати всі мої кості.
Ділять вони мій одяг між собою *
і за мій плащ кидають жереб.
Ти ж, Господи, не віддаляйся! *
Сило моя, поспіши мені на допомогу.
Буду Твоє Ім’я моїм братам сповіщати, †
серед зібрання Тебе буду величати. *
Ви, що боїтеся Господа, Його прославляйте!
Всі нащадки Якова, Його славте! *
Хай всі нащадки Ізраїля Його бояться!

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Флп 2, 6-11
Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян.
Брати! Ісус Христос, маючи Божу природу, не вважав собі за здобич бути рівним Богу, але понизив себе самого, образ слуги прийнявши, постав у подобі людини, і з вигляду був, як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, і то хресної смерті. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке всякого іншого імені вище, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і наземних, і підземних; і щоб кожною мовою визнано було, що Ісус Христос – це Господь, Богу Отцеві на славу.  Слово Боже.


СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Флп 2, 8-9
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Христос став для нас слухняним аж до смерті, і то хресної смерті.
Тому й Бог звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке всякого іншого імені вище.
Опис Господніх страстей читається без свічок, ладан також не використовується. Читаючий (священик або диякон) не вітає людей і не чинить знаків хреста на книзі.

(Є– євангеліст;
Н– народ;
І– інші;
†– Ісус)

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 22, 14 – 23, 56
Страсті Господа нашого Ісуса Христа від святого Луки
Є.
Коли настала година, Ісус сів при столі й апостоли з Ним. І Він сказав їм:

«Я дуже забажав спожити з вами цю Пасху, перш ніж страждатиму. Кажу бо вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві».
Є.
І, взявши чашу, промовив подяку і сказав:

«Візьміть це і поділіть між собою. Кажу бо вам, що не питиму відтепер з плоду виноградної лози, аж доки не прийде Царство Боже».
Є.
І, взявши хліб, промовив подяку, розламав і дав їм, кажучи:

«Це тіло Моє, яке за вас віддається; це чиніть на Мій спомин».
Є.
Так само й чашу по вечері, кажучи:

«Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі. Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, якою Він видається!»
Є.
І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це мав би зробити.

Була й суперечка між ними, хто з них мав би бути більший. А Ісус сказав їм:

«Царі народів панують над ними; і ті, хто владу має над ними, звуться доброчинцями. Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник – як слуга. Хто бо більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як той, хто обслуговує. А ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях; і Я заповідаю, так як заповів Мені Мій Отець, Царство, – щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, і щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.

Симоне, Симоне, ось сатана домагався вас, щоби пересіяти, як пшеницю; Я ж молився за тебе, щоб не занепала віра твоя; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів».
Є.
Той відказав Йому:
І.
«Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, й на смерть».
Є.
Ісус же мовив:

«Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене».
Є.
І сказав їм:

«Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без сандалів, то хіба чогось вам бракувало?»
Є.
Вони ж сказали:
Н.
«Нічого».
Є.
А Він сказав їм:

«Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме його, також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча. Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: “До злочинців зараховано Його”. Адже те, що сказане про Мене, доходить кінця».
Є.
Вони сказали:
Н.
«Господи, ось тут два мечі».
Є.
А Він відповів їм:

«Достатньо».
Є.
Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли слідом і учні.  Прийшовши ж на місце, Він сказав їм:

«Моліться, щоб не увійти у спокусу».
Є.
А сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився, промовляючи:

«Отче, коли хочеш, пронеси цю чашу мимо Мене; однак не Моя хай буде воля, але Твоя».
Є.
І з’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили. Пере- буваючи у великій боротьбі, Він ще ревніше молився; піт Його став як краплини крові, що капали на землю. Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку, і сказав їм:

«Чому спите? Встаньте й моліться, щоб ви не увійшли у спокусу».
Є.
Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із Дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його. Ісус сказав йому:

«Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?»
Є.
Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що мало статися, сказали:
Н.
«Господи, чи не вдарити нам мечем?»
Є.
І один з них вдарив слугу первосвященика і відтяв йому праве вухо. Та Ісус у відповідь сказав:

«Облиште, вже досить!»;
Є.
і доторкнувшись до вуха, зцілив його. А до тих, які виступили проти Нього, – до первосвящеників, начальників варти храму та старших, – Ісус сказав:

«Наче проти розбійника вийшли ви з мечами і киями. Жодного дня, коли Я був з вами в храмі, ви не підняли руки на Мене. Але це ваша година і влада темряви».
Є.
Вони ж, схопивши Його, повели й привели у дім перво- священика. А Петро йшов слідом на віддалі. Коли розклали вогонь серед двору й разом сиділи, Петро сидів серед них. Коли він сидів при світлі, помітила його якась служниця і, розгледівши його, сказала:
І.
«І цей був з Ним!»
Є.
Він же відрікся, кажучи:
І.
«Жінко, я не знаю Його!»
Є.
Невдовзі другий, побачивши його, сказав:
І.
«І ти – один з них!»
Є.
Петро ж сказав:
І.
«Чоловіче, я – ні!»
Є.
Минула приблизно одна година, і ще якийсь твердив, кажучи:
І.
«Справді, і цей був з Ним, бо і він – галілеянин!»
Є.
Та Петро промовив:
І.
«Чоловіче, не знаю, про що ти говориш!»
Є.
І тут же, як він ще говорив, заспівав півень. Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слово Господа, як Він йому сказав: «Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи; вони, закривши Йому лице, запитували Його, кажучи:
Н.
«Пророкуй: хто Тебе вдарив?»
Є.
І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.
Коли почався день, зібралися старші народу, первосвященики і книжники, і повели Його на свої збори, кажучи:
Н.
«Якщо Ти – Христос, то скажи нам».
Є.
Він сказав їм:

«Якщо Я вам скажу, не повірите; якщо ж запитаю, не відпо- вісте. Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили».
Є.
Тоді всі запитали:
Н.
«То Ти – Син Божий?»
Є.
А Він їм відповів:

«Ви самі говорите, що Я є».
Є.
Вони ж сказали:
Н.
«Навіщо нам потрібне ще якесь свідчення? Адже ми самі почули з Його вуст!»
Є.
І встала вся їхня многота, й вони повели Його до Пилата. Там почали Його звинувачувати, кажучи:
Н.
«Ми знайшли цього, який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він – сам Христос, Цар».
Є.
А Пилат запитав Його, кажучи:
І.
«Ти є Цар юдеїв?»
Є.
А Він у відповідь сказав йому:

«Ти сам кажеш».
Є.
Пилат же сказав первосвященикам і юрбам:
І.
«Жодної вини я не знаходжу в цій людині».
Є.
Та вони наполягали, кажучи:
Н.
«Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галілеї і аж сюди!»
Є.
Пилат же, почувши це, запитав, чи ця людина – галілеянин. Дізнавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.

Ірод же, побачивши Ісуса, дуже зрадів; адже давно бажав Його бачити, оскільки чув багато про Нього і сподівався побачити якесь знамення Ним зроблене. Ставив Йому багатьма словами запитання, але Він нічого йому не відповідав. А первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його. Ірод же зі своїми воїнами понехтував ним та висміяв Його, одягнувши у світлий одяг, і відіслав Його до Пилата. Того дня Ірод і Пилат стали між собою друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.

Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та народ, сказав їм:
І.
«Привели ви мені цю людину як того, хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у цій людині жодної провини з того, в чому її обвинувачуєте. Так само й Ірод не знайшов, адже повернув Його нам. А отже, нічого вартого смерті Він не зробив; тож, покаравши Його, відпущу».
Є.
Та вони всі разом закричали, вигукуючи:
Н.
«Візьми цього, а відпусти нам Варавву!»


Є.
Варавва був кинутий до в’язниці за якийсь заколот, вчинений  у місті, й за вбивство. А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них. Та вони кричали, вигукуючи:
Н.
«Розіпни, розіпни Його!»
Є.
Тож він утретє сказав їм:
І.
«Яке ж зло Він вчинив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу».
Є.
Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні дужчали. І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами: відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був кинутий до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.

І коли повели Його, вони, схопивши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест. Ішла ж за Ним слідом велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його. Повернувшись до них, Ісус сказав:

«Дочки єрусалимські, не плачте наді Мною, краще плачте над собою та над своїми дітьми, бо ось настають дні, коли скажуть: “Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували!” Тоді почнуть казати горам: “Упадіть на нас!” – і гор- бам: “Покрийте нас!” Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?»
Є.
І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.
І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч.  А Ісус говорив:

«Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».
Є.
Ті ж, які ділили Його одяг, кидали жереб.

А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники, кажучи:
Н.
«Інших спасав, тож нехай спасе і cебе cамого, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
Є.
Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет і казали:
Н.
«Якщо Ти – Цар юдеїв, спаси cебе!»
Є.
А був і напис над Ним: «Це – Цар юдеїв».
Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи:
І.
«Хіба Ти не Христос? Спаси cебе й нас!»
Є.
А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав:
І.
«Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений? Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили! Він же нічого поганого не зробив».
Є.
І додав:
І.
«Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє».
Є.
А Він сказав йому:

«Воістину кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в Раю».
Є.
А було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася посередині. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив:

«Отче, у Твої руки передаю свій дух!»
Є.
Сказавши це, Він віддав духа.
Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки.
Є.
Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промов- ляючи:
І.
«Справді, праведний був цей чоловік!»
Є.
А усі юрби, які зійшлися на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, верталися, б’ючи себе в груди. На віддалі стояли й дивилися на це всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галілеї.
І ось один чоловік, на ім’я Йосиф, з юдейського міста Ариматеї, який був радником, муж добрий й праведний, – той, хто не пристав до їхнього рішення та діяння , – і  який очікував Божого Царства, він, прийшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса; і, знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. Була п’ятниця, День приготування, і вже  починало  ясніти  суботнє  світло. А жінки, котрі йшли слі- дом, – ті, які прибули з Ним із Галілеї, – побачили гріб і як було покладене Його тіло. Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.
Слово Господнє.


Мовиться “Вірую”.

ВСЕЛЕНСЬКА МОЛИТВА
Вислухавши опис страстей та смерті нашого Господа Ісуса Христа, Божого Сина, просімо, щоб ми, смиренно приймаючи всі терпіння, удостоїлися участі в радості Небесного Царства:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона допомагала нести хрест всім страждаючим і пригнобленим.
2. Молімося за народи, які потерпають від політичного чи економічного гніту, щоб серед них запанувала справедливість та свобода.
3. Молімося за тих, хто нехтує святими таїнствами, щоб розп’ятий Христос допоміг їм побачити в таїнствах допомогу та зрозуміти їх істинну вартість.
4. Молімося за молодь, що збирається в дієцезіях на спільну молитву, щоб мала мужність до складання свідоцтва віри.
5. Молімося за всіх померлих християн, щоб Господь милостиво простив усі їхні гріхи та дав їм вінець святості у небесах.
6. Молімося за нас самих, щоб ми разом з Христом охоче несли хрест наших щоденних обов’язків і терпінь.
Боже, наш Отче, вислухай прохання Твого народу і даруй йому своє милосердя на землі, а після смерті прийми до вічної слави. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:
Господи, примири нас із собою страстями свого Сина; † ми не заслуговуємо цього нашими вчинками * лише віруємо, що з Твого милосердя свята жертва принесе нам прощення. Через Христа, Господа нашого.

ПРЕФАЦІЯ  Неділя Господніх страстей
С. Господь з вами. В. І з духом твоїм. С. Угору серця. В. Підносимо їх до Господа. С. Подяку складаймо Господу Богу нашому. В. Достойне це і праведне.
Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі , * святий Отче, Всемогутній, вічний Боже, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Він, непорочний, страждав за нечестивих * і за злочинців несправедливо був приречений. * Його смерть знищила наші провини, * а Його воскресі ння принесло нам оправдання. Тому і ми з усіма Ангелами * прославляємо Тебе, радісно взиваючи: Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот…

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Отче Мій, коли ця чаша не може минути, * щоб Я її не пив, * хай буде Твоя воля! (Мт 26, 42)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:
Поживлені святими дарами, смиренно благаємо Тебе, Господи, † щоб Ти, який смертю Твого Сина дав нам уповання на те, в що віруємо, * Його воскресінням дав нам осягнути те, до чого прямуємо. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ЛЮДОМ:
Господи, просимо Тебе: споглянь милостиво на цю Твою родину, † заради якої не завагався віддати себе у руки беззаконних * і прийняти смерть на хресті наш Господь Ісус Христос. Котрий живе і царює навіки вічні.

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Літургійний зошит 17:52 Середа 0 285 Літургія на Великий четвер, 18 квітня 18 КВІТНЯ, ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР (біл)
Безкінечне смирення, перед тим як прославити Хрест, Ісус підперезався рушником, умив нам ноги: слугам і друзям, учням і браттям, вірним і грішним. Він за мить буде піднесений священиком над вівтарем, але відкриється лише простій душі. Слава Тобі, Господи.