З Назарета до Лорето: коротка історія Святого Дому

У понеділок, 25 березня 2019 року, у свято Благовіщення, Папа Франциск прибуде з паломництвом до санктуарію Святого Дому в Лорето, де підпише післясинодальне апостольське повчання – лист до молоді. Для цього етапу синодального шляху обране місце, пов’язане з покликанням Пресвятої Богородиці.

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Як каже традиція, у санктуарії в Лорето зберігається назаретський будинок Матері Божої. Помешкання Марії в Назареті складалося з двох частин: перша – це печера, витесана в скелі, яку досі вшановують у базиліці Благовіщення в Назареті; друга – мурований будиночок, який стояв перед печерою. За переказами, 1291 року, коли хрестоносці були вигнані з Палестини, ангели перенесли мурований будинок Діви Марії спочатку до Іллірії, а потім – на терени міста Лорето.

Сьогодні документальні дані, результати археологічних розкопок основи будинку, дані філологічних та іконографічних досліджень схиляють дослідників до думки, що цеглини Святого Дому були перевезені до Лорето на кораблі. У нещодавно знайденому документі, датованому 1294 роком, є згадка про те, що Нічефоро Анджелі, король Епіра, видаючи дочку заміж за короля Неаполя, дав їй у посаг, поряд із іншими коштовними речами, «святі цеглини, взяті з будинку Пречистої Діви Марії».

Дані цього документа збігаються зі свідченнями учених, які бачили у ватиканських архівах інші документи, де згадана та сама візантійська родина Анджелі з XIII століття, що зберегла цеглини Святого Дому в Назареті від зруйнування мусульманами й перевезла їх до Лорето.

Археологічні розкопки підтвердили деякі деталі усних переказів: Святий Дім не має власного фундаменту, а його опорою слугує вуличне каміння. Дослідження архітектурної структури та її порівняння з печерею в Назареті вказують на те, що частини збігаються. Цікаві також написи, вирізьблені на цеглинах Святого Дому. Експерти вважають, що вони мають єврейсько-християнське походження й дуже подібні до написів, знайдених у Назареті.

Святий Дім спершу мав тільки три стіни, бо східна частина, де тепер стоїть вівтар, була дуже пошкоджена. Висота цих трьох стін сягає приблизно трьох метрів. Зовні Святий Дім був обмурований місцевою цеглою для збереження первісної будівлі. На початку XVІ століття, за бажанням Папи Юлія ІІ, цю цегляну стіну замінили мармуровими плитами, а митці італійського Ренесансу вирізьбили й оздобили їх за проектом архітектора Браманте.