Про апостольський візит до Панами
Дорогі брати і сестри, доброго дня!Сьогодні я розповім вам про свій апостольський візит до Панами, який відбувся останніми днями. Прошу вас разом зі мною подякувати Господу за цю благодать, яку Він захотів уділити Церкві й народові цієї любої країни. Дякую Президенту Панами й іншим представникам влади, єпископам, а також усім волонтерам – а їх було так багато – за теплу й родинну зустріч, щирість якої показували й численні люди, що повсюдно з великою вірою й ентузіазмом вітали мене. Одна річ надзвичайно мене вразила: люди піднімали дітей на руках. Коли «папамобіль» проїздив повз тих, хто був з дітьми, вони піднімали їх, ніби кажучи: «Ось моя гордість, ось моє майбутнє!» Вони просто показували дітей. І як же їх було багато! І батьки, і матері пишаються своїми дітьми. Я подумав: скільки гідності в цьому жесті, який же він красномовний у контексті демографічної зими, яку ми переживаємо в Європі! Гордість сім’ї – це діти. Безпека для майбутнього – це діти. Без дітей пережити демографічну зиму буде важко!
Причиною цієї поїздки став Світовий день молоді, але зустрічі з молодими людьми сусідили зі знайомствами з іншими мешканцями Панами: представниками влади, єпископами, молодими в’язнями, богопосвяченими особами й вихованцями сімейних будинків. Усе було неначе заражене й об’єднане радісною присутністю молоді: свято для них – це свято для Панами, для всієї Центральної Америки, земля якої зазнала величезних трагедій і потребує надії, миру й чистої справедливості.
Дню молоді передувала зустріч молоді автохтонного й афро-американського подження. Це був красивий жест: нащадки корінних народів і афро-американців зібралися разом на п’ятиденну зустріч. Їх багато в тому регіоні. І це вони відчинили двері до Світового дня молоді. Ця важлива ініціатива ще краще продемонструвала багатогранне обличчя Церкви в Латинській Америці: Латинська Америка змішана. Згодом, коли почали прибувати делегації з усього світу, сформувалася велична симфонія облич і мов, типова для таких подій. Побачити разом усі ті прапори, із якими танцювали радісні молоді люди на зустрічах, – це пророчий знак на противагу нинішній сумній тенденції до конфліктних націоналізмів, які зводять стіни супроти універсальності, супроти зустрічі між народами. Це знак того, що християнська молодь – це справжня загальносвітова закваска.
Цей День молоді був позначений потужним Богородичним акцентом, бо ж його темою стали слова Діви до ангела: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по Твоєму слову» (Лк 1, 38). Було надзвичайно важливо почути ці слова з вуст молоді з п’яти континентів, а насамперед – побачити обличчя всіх цих юнаків і дівчат. Доки зростають нові покоління, здатні сказати Богу «Ось я!», дотисвіт має майбутнє.
Один із неодмінних етапів Світових днів молоді – це Хресна дорога. Іти разом із Марією за Ісусом, Який несе хрест, – це школа християнського життя: там ви вчитеся терпіння, мовчання, конкретної любові. Поділюся з вами особистим досвідом: я дуже люблю переживати Хресну дорогу, бо йду поруч із Марією за Ісусом. І тому завжди ношу з собою, аби мати змогу будь-коли вдатися до неї, кишенькову версію Хресної дороги, яку мені подарувала надзвичайна людина, справжній апостол у Буенос-Айресі. Коли я маю час, то беру й іду Хресною дорогою. Ви теж ходіть Хресною дорогою, тому що це наслідування Ісуса з Марією на шляху хреста, де Він віддав Своє життя за нас, задля нашого відкуплення. Хресна дорога навчає терпіння, мовчання й конкретної любові. У Панамі молоді люди разом із Ісусом і Марією взяли на плечі й несли Хресною дорогою важкі тягарі багатьох стражденних братів і сестер у Центральній Америці й у всьому світі. Серед них чимало жертв різних форм рабства й бідності. І в цьому контексті дуже важливими стали й покаянна Літургія, яку я відслужив у будинку реабілітації неповнолітніх, і візит до сімейного дому «Добрий самарянин», де мешкають люди, хворі на ВІЛ/СНІД.
Кульмінацією Світового дня молоді й усього візиту були вігілія й Меса з молоддю. Увечері – а на тому полі молоді люди, які брали участь у всенічній, пробули всю ніч і взяли участь у Месі о восьмій ранку – під час вігілії відбувся живий діалог із хлопцями й дівчатами, сповненими ентузіазму, але також здатними мовчати і слухати. Вони могли перейти від ентузіазму до слухання й мовчання. Я розповів їм про Марію – таку, яка у Своїй начебто незначності більше за будь-кого «вплинула» на історію світу: ми назвали Її «впливом Бога». Її слово «fiat» – «нехай буде!» – неначе відбилося в гарних і сильних свідченнях деяких молодих людей. Недільного ранку, у великій фінальній Євхаристії, Воскреслий Христос із силою Святого Духа знову промовляв до молодих людей світу, закликаючи їх жити Євангелієм уже сьогодні, тому що молоді люди – це не «завтра»; ні, молодь – це «сьогодні» задля «завтра». Молодь – це не те, що буде згодом, вона є сьогодні, тепер, у Церкві й світі. І я закликав дорослих до відповідальності, аби для нового покоління не забракло освіти, роботи, спільноти та сім’ї. Це визначна річ для світу, тому що дуже часто нам бракує цих речей. Освіти, тобто виховання. Роботи: скільки молодих людей не має місця праці. Спільноти: адже ми добре почаваємось у сім’ї, в суспільстві.
Зустріч зі всіма єпископами Центральної Америки стала для мене особливою втіхою. Разом ми пережили те, про що казав святий єпископ Оскар Ромеро: краще навчитися «відчувати разом із Церквою» – а такий був його єпископський девіз – можна в безпосередній близькості до молодих, бідних, священиків, до святого вірного Божого люду.
Надзивчайно потужним і цінним символом стало посвячення вівтаря відновленого собору Санта Марія Ла Антиґуа в Панамі. Сім років собор був закритий на реставрацію. Він став знаком віднайденої краси – на славу Божу, для віри й ушанування Його народові. Миро, яким освячують вівтар, таке саме, що й для помазання новоохрещених і миропомазання, для пресвітерських і єпископських свячень. Нехай сім’я Церкви в Панамі й у всьому світі прийме від Святого Духа нову плідність, аби й далі на землі могло тривати, зростати й ширитися паломництво молодих місіонерів – учнів Ісуса Христа.
Франциск, Папа
Ватикан, зала Павла VI
30 січня 2019
Переклад КМЦ за vatican.va