Папа до спортсменів-аматорів: Чесна гра вчить жити

У понеділок, 15 квітня 2019 року, Папа Франциск прийняв на аудієнції представників італійської Національної ліги аматорського футболу з нагоди шістдесятої річниці її заснування. До ліги належить понад 12 тисяч різних футбольних об’єднань, зокрема жіночі футбольні команди й команди пляжного футболу; вона об’єднує понад мільйон членів, захоплених футболом.

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Щодня вправлятися у визначенні власних цілей

Звертаючись з промовою до присутніх, Святіший Отець зазначив, що сучасний культурний контекст спонукає людей постійно поспішати, пропонуючи дедалі нові стимули, які спустошують душу. В такому контексті, за словами Папи, важливо не втрачати з поля зору власні цілі, щодня їх відновлюючи, аби чітко усвідомлювати куди прямуємо й на що витрачаємо свої сили. І спорт на цьому шляху є найкращою школою, бо він вимагає тренування й рішучості, терпеливості й готовності приймати поразки, готовність співпрацювати з іншими, а також вміння бути радісними й позитивними.

Складові гри – пошана до правил і радість від зустрічі

Наступник святого Петра послався на науковий трактат «Homo Ludens» (1938) нідерландського історика й культоролога Йогана Гейзинга, в якому автор досліджує значення гри в розвитку цивілізації, зазначаючи, що всім ссавцям притаманна, свого роду, театральна гра, в якій учасники гри змагаються між собою за чіткими правилами, не завдаючи шкоди один одному. Отже, гра, за словами Папи, завжди перебуває на межі «серйозності й несерйозності», поєднуючи пошану до правил з радістю від перебування разом. У цьому контексті, він закликав любителів футболу завжди зберігати цю радість від гри, передаючи її іншим і усвідомлюючи, що їхнє ставлення до спорту є прикладом для інших.

Останні будуть першими

Святіший Отець закликав представників «Національної ліги любительського футболу» втілювати в суспільному житті дух солідарності й уваги до людей, що є основними цінностями цієї організації. Це означає чинити так, як під час гри: подати руку тому, хто впав, чи поранився, не висміювати того, хто програє, розуміти, що змагання ніхто не починає наодинці, «і в суспільстві ми також можемо спастися лише разом». Він наголосив, що Христові слова про те, що «останні будуть першими» (пор. Мт 20, 16), не означають, що потрібно намагатися програвати, а треба любити те, що робимо, і робити все з добрим наставленням до людей і до обставин.