«Радість істини виражає палке прагнення, яке робить неспокійним серце кожної людини доти, доки вона не зустрінеться з Божим світлом, не огорнеться ним і не розділить його з іншими», – так розпочинається Апостольська конституція «Veritatis gaudium» Папи Франциска, присвячена церковним університетам і факультетам, оприлюднена 29 січня 2018 року. Цим документом Понтифік започатковує оновлення системи католицької освіти.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.Істина, як підкреслено в конституції, це не абстрактна ідея. Істина – це Ісус, Божий Син, у Якому – життя та світло для людей. І саме «цю радість» Ісус закликає «звіщати з завжди новим захопленням». У сучасному суспільно-культурному контексті, позначеному антропологічною й соціально-екологічною кризами, Папа вважає невідкладним «мудре і сміливе оновлення» церковної освіти.
Відштовхуючись від пріоритетної вимоги місійного перетворення Церкви, «яка виходить назовні», Святий Отець вказує, що сьогодні церковне навчання не просто покликане «запропонувати місце та програми для кваліфікованого формування священиків, богопосвячених осіб і активних мирян», а й становить своєрідну «культурну лабораторію», де Церква «перформативно інтерпретує реальність», живлячись дарами мудрості й науки, якими Святий Дух збагачує Божий люд.
Необхідна «мужня культурна революція», у яку «всесвітня мережа церковних університетів і факультетів покликана зробити вирішальний внесок закваски, солі та світла Євангелія Ісуса Христа й живої Традиції Церкви, завжди відкритої до нових панорам і пропозицій». Сьогодні дедалі очевидніша потреба «справжньої євангельської герменевтики, щоб краще зрозуміти життя, світ і людей».
Філософія й богослов’я сприяють структуруванню розуму та зміцненню волі, «але все це плідне лише тоді, коли звершується з відкритим розумом і навколішки. Тільки посередній теолог вдовольняється своєю завершеною думкою. Хороший богослов і філософ має відкрите мислення, тобто неповне, завжди сприйнятливе до Божого “більше” й до істини, яка постійно розвивається».
Понтифік пропонує 4 критерії для оновлення й перезапуску церковної освіти.
Пріоритетними й незмінними він називає споглядання та духовне, інтелектуальне й екзистенційне входження до Христової благовісті, завжди нової й захопливої, яка виповнюється в житті Церкви й людства. З них випливає оте загальне братерство, яке «вміє споглядати священну велич ближнього, відкривати Бога в кожній людині, зносити незручності спільного життя, спираючись на Божу любов, відкривати серце для божественної любові, щоб шукати щастя інших так, як це робить їхній добрий небесний Отець».
Другий критерій – це всеохопний діалог, який має залучати не тільки тих, хто вірить, а й тих, хто не вірить. Це має бути не лише тактичний вибір, а вираження «справжньої культури зустрічі» завдяки обмінові дарами «в середовищі світла, пролитого з любові Бога до всіх Своїх створінь».
Іще один вагомий критерій – міждисциплінарність у світлі Об’явлення, згідна з принципом єдності знання. Це важливо, якщо взяти до уваги «часто роздроблену сучасну панораму академічних студій і непевний, конфліктний і релятивістичний плюралізм». Системі церковної освіти ввірена особлива місія – мати «дієвий культурний і гуманістичний вплив».
Врешті, четвертий критерій полягає у зв’язках між «різними інституціями, які в кожній частині світу розвивають і поширюють церковні студії, рішуче впроваджуючи доцільні спільні проекти з академічними інституціями різних країн, які надихаються різними культурними й релігійними традиціями, і започатковуючи спеціалізовані дослідницькі центри, призначені для вивчення фундаментальних проблем, із якими сьогодні зустрічається людство».
Папа наголошує на тому, що необхідно надати новий імпульс науковим пошукам у церковних вищих навчальних закладах. «Церковна освіта, – йдеться у документі, – не може обмежитися переданням знань, вмінь і досвіду людям нашого часу, які прагнуть зростати у своєму християнському усвідомленні. Вона мусить узяти на себе невідкладне завдання розробляти інтелектуальні засоби, які можна запропонувати як парадигму дії та мислення, корисну для проповіді у світі, позначеному етично-релігійним плюралізмом».
За темою:
«Що означає бути християнським педагогом» ‒ викладацька зустріч у монастирі сестер гонораток
Папські університети створять мережу для освіти мігрантів
Ватиканський дипломат: Освіта – джерело надії
Папа Франциск прийняв у Ватикані Президента Туреччини У понеділок, 5 лютого 2018 року, Святий Отець прийняв у Ватикані Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердоґана, який опісля зустрівся із державним секретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном. Кардинала супроводжував секретар, відповідальний за стосунки з державами, архієпископ Поль Річард Ґаллаґер.









