Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Розмова з видавцями нової книжки про теологію Томи Аквінського
12:23 Середа 0 1 309
24-01-2018, 12:23
Інтерв'ю 1 309 0

Розмова з видавцями нової книжки про теологію Томи Аквінського

Напередодні свята Томи Аквінського у видавництві «Кайрос» вийшов український переклад праці Френсіса Селмена «Святий Тома Аквінський. Учитель істини». Про цю книжку КМЦ розпитав директора видавництва отця Войцеха Сурувку ОР і редакторку Юлію Карпицьку.
– Френсіс Селмен – викладач томізму, і найвідоміші його книжки – це якраз основи, вступ до томістичного богослов’я. Скидається на те, що «Святий Тома Аквінський. Учитель істини» теж до них належить. Чи можна сказати, що йдеться про перший підручник із томізму в Україні?

о. Войцех Сурувка: Я не поспішав би формулювати це саме так. Тома Аквінський – така масштабна постать, що найчастіше автори підходять до нього лише з певного погляду. Наприклад, Етьєн Жільсон розглядає Тому як філософа, і це вплинуло на потрактування Аквіната в усьому ХХ столітті. Спробував трохи вийти з поза це сприйняття Марі-Домінік Шеню, який створив богословський вступ до Томи; згодом його підтримав Жан-П’єр Торрелль працею «Тома Аквінський – духовний наставник». Аби показати весь томізм, однієї книжки буде замало. Твір Френсіса Селмана вирізняється тим, що насамперед дивиться на святого Тому як на богослова. Це перше й головне, що має привабити читачів. І такого в україномовному середовищі досі справді не було.

– А чим ця книжка може зацікавити світського читача?

Юлія Карпицька: Коли я знайшла цей текст і запропонувала його до друку, мені йшлося про те, що наше видавництво вже має аудиторію, на яку орієнтується. А що ми – видавництво Інституту святого Томи Аквінського, то основу цільової аудиторії становлять наші студенти, які здебільшого і є світськими людьми. Тобто хотілося видати щось про Тому, що стало б у нагоді нашій аудиторії. Якщо твій читач – студент, то потрібне щось коротке, легко написане й цікаве, що може зачепити і надихнути надалі займатися Томою і томізмом. Селмен став для мене автором, який ідеально відповідав усім критеріям: ця книжка дуже конкретна, у ній коротко й стисло викладено всі пункти теології святого Томи, мова автора доступна, виразна й образна, нема заглибленості у спеціальну богословську термінологію – це й має пасувати потенційному читачеві. Саме на це ми звертали увагу, коли обирали текст для перекладу, і книжка Селмена стала для мене зразком того, який має бути вступ до томізму.


– Хто ще, крім студентів Інституту святого Томи, може зацікавитися цим виданням?

В. С.: Є ще студенти вищих духовних семінарій – і не лише латинських, а й греко-католицьких. Гадаю, для них це видання також буде цікаве, бо є чимало спроб подивитися на східну традицію і з точки зору томізму. Протягом століть довкола нього точилися суперечки – наприклад, коли Григорій Палама посварився з Варлаамом, ішлося саме про томізм. І якщо показати Тому Аквінського не як аристотеліанця, а саме як богослова, то це може допомогти наблизити його до наших братів зі Східних Церков. Мені здається, що помилка попередніх століть полягала саме в тому, що Тому вважали перш за все філософом, логіком. А для східної традиції надзвичайно важливий духовний вимір. Шлях не через філософію, а через богослов’я – ба навіть через духовне життя – може показати, що святий Тома не такий далекий від східної традиції, як здавалося досі. І тут я бачу другу частину нашої читацької аудиторії.

– Чи означає це, що Інститут святого Томи закладає методологічні підвалини томізму в Україні?

В. С.: Добре, якби так і сталося. Наприклад, і наші щорічні святкування спомину святого Томи Аквінського спрямовані на те, аби показати томізм у контексті діалогу зі східною традицією. Одним із найпам’ятніших для мене спікерів, які виступали на цих зустрічах, був Блаженніший Святослав (Шевчук), який говорив про моральне богослов’я – і з погляду святого Томи, і з погляду східного богослова. Сподіваюся, що презентація книжки Селмена, запланована на цьогорічне святкування, продовжить цю лінію.

Можливо, говорити про закладання підвалин томізму в Україні наразі занадто помпезно й завчасно. Щоб говорити про томізм, потрібні томісти – а таких в Україні небагато, та й вони радше філософи, ніж богослови. От коли більше людей захоплюватиметься вченням Томи Аквінського, тоді й можна буде говорити про томізм і якийсь його розвиток в Україні. Ми ж цією книжкою потихеньку намагаємося донести думки святого Томи до українського читача.


– Зазвичай зразковим посібником такого типу вважають працю Стефана Свєжавського «Святий Тома, прочитаний заново». Але ця книжка також не перекладена українською. Чому не Свєжавський, а Селмен?

Ю. К.: Мене привабив у Селмена тематичний підхід і стислі формулювання. У Свєжавського виклад матеріалу розлогіший, багатослівніший.

В. С.: Також Свєжавський – це радше філософ, історик філософії, ніж теолог. У нього інший підхід.

Ми таки потребуємо нових книжок українською мовою – потрібно випрацьовувати формулювання й термінологію, і серйозні переклади, за які ми беремося, виконують також це завдання. Саме в цих пошуках мови, зрештою, й полягає одне з завдань теолога. Ми готові працювати над тими питаннями і проблемами, які визначить пріоритетними церковна влада, зокрема, місцеві єпископи. Власне, це єпископ має сказати богословам: потрібно розробити богословське обґрунтування певної теми. І ми в неї заглибимося.

– Здається, ніби це – початок книжкової серії.

Ю. К.: Так і є. Ми замислили зробити серію під робочою назвою «Просто про складне» – і, схоже, робоча назва стане офіційною (сміється). Наразі про конкретних авторів чи праці для неї говорити складно, але, готуючи книжку Френсіса Селмена, ми вже сформулювали концепцію, знайшли стандарт для текстів і більш-менш визначилися з дизайном. Серія не буде зосереджена тільки на томізмі, а стосуватиметься тих речей, які зазвичай вважають складними для розуміння, якщо у вас нема академічного вишколу у сфері філософії чи теології. Її мета – показати, що кожен може осягнути дуже серйозні речі, і цим зацікавити читачів.


– Хто братиме участь у презентації книжки?

В. С.: Презентуватимуть її Андрій Баумейстер, якого я мав на думці, коли говорив про нечисленних українських томістів, й Олег Хома, науковий редактор цього видання. Також ми запрошуємо студентів Інституту, заочників із катехитичних курсів і загалом усіх, хто цікавиться цією темою. Презентація відбуватиметься в межах традиційного інститутського свята Томи Аквніського, яке ми цього року влаштуємо 27 січня. Але є плани зробити ще одну – трохи ширшу, так би мовити, екуменічну презентацію для академічних філософських і богословських кіл.

– Тобто ви плануєте виходити з томізмом і метафізикою в ширший світ?

В. С.: Ми намагаємося виходити в широкий світ. Мені не так важить сам томізм – як на мене, це сфера для вузьких спеціалістів; найцікавіший томізм нині у США, де він розвивається у співпраці з аналітичною філософією. Ідеться ж про те, щоб донести спосіб мислення Томи, реалізм його думки, вміння просто говорити про складні речі – оце виглядає дуже важливим у наших реаліях. Потрібно просто говорити про складні речі – і навчати цього інших. Це вміння, засноване на тому, що я називаю британським здоровим реалізмом, дозволяє міцно стояти на землі, а не витати в емпіреях. Я гадаю, що специфіка римського католицизму полягає ще й у цьому – у відсутності зайвого містицизму й багатослів’я. І такою бачу книжкову серію, яку ми започатковуємо першим українським перекладом Френсіса Селмена.

Ю. К.: Мабуть, у цьому контексті варто пояснити й особливості дизайну майбутньої серії. По-перше, ідея полягала в тому, щоб він був упізнаваний, проте легко придатний до модифікацій для кожної окремої книжки. По-друге, ми прагнули зберегти християнський символізм, спираючись і на символізм святого Томи. Аквінат повний аналогій і метафор, він був автором багатьох літургійних піснеспівів. Тож для обкладинки цієї книжки ми відштовхувалися від символів, визначених самим святим Томою: тут є трикутник, символ Трійці, сонце-Євхаристія і світанок – есхатологічний образ.

– Які загалом найближчі плани видавництва «Кайрос»?

Ю. К.: Зараз ми вже готуємо до друку книжку з робочою назвою «Видатні домініканці». Її концепція проста: домініканці українського вікаріату пишуть про своїх улюблених історичних співбратів. Одинадцятеро авторів – і одинадцять персонажів із історії Ордену Проповідників. Ця збірка продовжить серію, в якій ми видали книжку про святого Домініка.

В. С.: Українською мовою про домініканців досі майже нічого не було – і ось ми намагаємося заповнити цю лакуну.

Ю. К.: Також ми працюємо над доволі об’ємною книжкою отця Петра Балога, вона вже перебуває на стадії редагування. А ще до кінця 2018 року плануємо видати «Есхатологію» кардинала Крістофа Шенборна ОР і «Чому зло?» Мечислава Кромпеца ОР.

– Дякуємо за розмову.


Розмовляли Олексій Браславець і Галина Глодзь

За темою:
Нова книжка «Світ Біблії»: ключ до розуміння Святого Письма
Богослов’я Україні потрібне: другий день Катехитичного симпозіуму в Городку
Про книжки, читання та формацію: інтерв’ю з єпископом Віталієм Кривицьким

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Інтерв'ю 11:09 Четвер 2 306 Видавнича робота і salus animarum: про католицькі засоби суспільної комунікації Понад два десятиліття виходив друком – у різних формах і під різними назвами – «Католицький вісник», всеукраїнський часопис для католиків усіх обрядів. Журнал «Вербум» поговорив із Олексієм Браславцем, який певний час був головним редактором «Католицького вісника», про це видання як про лабораторію слова, працівники якої іноді дослідним шляхом дізнавалися, без чого не може бути засобу суспільної комунікації.