Напередодні свята Томи Аквінського у видавництві «Кайрос» вийшов український переклад праці Френсіса Селмена «Святий Тома Аквінський. Учитель істини». Про цю книжку КМЦ розпитав директора видавництва отця Войцеха Сурувку ОР і редакторку Юлію Карпицьку.
– Френсіс Селмен – викладач томізму, і найвідоміші його книжки – це якраз основи, вступ до томістичного богослов’я. Скидається на те, що «Святий Тома Аквінський. Учитель істини» теж до них належить. Чи можна сказати, що йдеться про перший підручник із томізму в Україні?о. Войцех Сурувка: Я не поспішав би формулювати це саме так. Тома Аквінський – така масштабна постать, що найчастіше автори підходять до нього лише з певного погляду. Наприклад, Етьєн Жільсон розглядає Тому як філософа, і це вплинуло на потрактування Аквіната в усьому ХХ столітті. Спробував трохи вийти з поза це сприйняття Марі-Домінік Шеню, який створив богословський вступ до Томи; згодом його підтримав Жан-П’єр Торрелль працею «Тома Аквінський – духовний наставник». Аби показати весь томізм, однієї книжки буде замало. Твір Френсіса Селмана вирізняється тим, що насамперед дивиться на святого Тому як на богослова. Це перше й головне, що має привабити читачів. І такого в україномовному середовищі досі справді не було.
– А чим ця книжка може зацікавити світського читача?
Юлія Карпицька: Коли я знайшла цей текст і запропонувала його до друку, мені йшлося про те, що наше видавництво вже має аудиторію, на яку орієнтується. А що ми – видавництво Інституту святого Томи Аквінського, то основу цільової аудиторії становлять наші студенти, які здебільшого і є світськими людьми. Тобто хотілося видати щось про Тому, що стало б у нагоді нашій аудиторії. Якщо твій читач – студент, то потрібне щось коротке, легко написане й цікаве, що може зачепити і надихнути надалі займатися Томою і томізмом. Селмен став для мене автором, який ідеально відповідав усім критеріям: ця книжка дуже конкретна, у ній коротко й стисло викладено всі пункти теології святого Томи, мова автора доступна, виразна й образна, нема заглибленості у спеціальну богословську термінологію – це й має пасувати потенційному читачеві. Саме на це ми звертали увагу, коли обирали текст для перекладу, і книжка Селмена стала для мене зразком того, який має бути вступ до томізму.
– Хто ще, крім студентів Інституту святого Томи, може зацікавитися цим виданням?
В. С.: Є ще студенти вищих духовних семінарій – і не лише латинських, а й греко-католицьких. Гадаю, для них це видання також буде цікаве, бо є чимало спроб подивитися на східну традицію і з точки зору томізму. Протягом століть довкола нього точилися суперечки – наприклад, коли Григорій Палама посварився з Варлаамом, ішлося саме про томізм. І якщо показати Тому Аквінського не як аристотеліанця, а саме як богослова, то це може допомогти наблизити його до наших братів зі Східних Церков. Мені здається, що помилка попередніх століть полягала саме в тому, що Тому вважали перш за все філософом, логіком. А для східної традиції надзвичайно важливий духовний вимір. Шлях не через філософію, а через богослов’я – ба навіть через духовне життя – може показати, що святий Тома не такий далекий від східної традиції, як здавалося досі. І тут я бачу другу частину нашої читацької аудиторії.
– Чи означає це, що Інститут святого Томи закладає методологічні підвалини томізму в Україні?
В. С.: Добре, якби так і сталося. Наприклад, і наші щорічні святкування спомину святого Томи Аквінського спрямовані на те, аби показати томізм у контексті діалогу зі східною традицією. Одним із найпам’ятніших для мене спікерів, які виступали на цих зустрічах, був Блаженніший Святослав (Шевчук), який говорив про моральне богослов’я – і з погляду святого Томи, і з погляду східного богослова. Сподіваюся, що презентація книжки Селмена, запланована на цьогорічне святкування, продовжить цю лінію.
Можливо, говорити про закладання підвалин томізму в Україні наразі занадто помпезно й завчасно. Щоб говорити про томізм, потрібні томісти – а таких в Україні небагато, та й вони радше філософи, ніж богослови. От коли більше людей захоплюватиметься вченням Томи Аквінського, тоді й можна буде говорити про томізм і якийсь його розвиток в Україні. Ми ж цією книжкою потихеньку намагаємося донести думки святого Томи до українського читача.
– Зазвичай зразковим посібником такого типу вважають працю Стефана Свєжавського «Святий Тома, прочитаний заново». Але ця книжка також не перекладена українською. Чому не Свєжавський, а Селмен?
Ю. К.: Мене привабив у Селмена тематичний підхід і стислі формулювання. У Свєжавського виклад матеріалу розлогіший, багатослівніший.
В. С.: Також Свєжавський – це радше філософ, історик філософії, ніж теолог. У нього інший підхід.
Ми таки потребуємо нових книжок українською мовою – потрібно випрацьовувати формулювання й термінологію, і серйозні переклади, за які ми беремося, виконують також це завдання. Саме в цих пошуках мови, зрештою, й полягає одне з завдань теолога. Ми готові працювати над тими питаннями і проблемами, які визначить пріоритетними церковна влада, зокрема, місцеві єпископи. Власне, це єпископ має сказати богословам: потрібно розробити богословське обґрунтування певної теми. І ми в неї заглибимося.
– Здається, ніби це – початок книжкової серії.
Ю. К.: Так і є. Ми замислили зробити серію під робочою назвою «Просто про складне» – і, схоже, робоча назва стане офіційною (сміється). Наразі про конкретних авторів чи праці для неї говорити складно, але, готуючи книжку Френсіса Селмена, ми вже сформулювали концепцію, знайшли стандарт для текстів і більш-менш визначилися з дизайном. Серія не буде зосереджена тільки на томізмі, а стосуватиметься тих речей, які зазвичай вважають складними для розуміння, якщо у вас нема академічного вишколу у сфері філософії чи теології. Її мета – показати, що кожен може осягнути дуже серйозні речі, і цим зацікавити читачів.
– Хто братиме участь у презентації книжки?
В. С.: Презентуватимуть її Андрій Баумейстер, якого я мав на думці, коли говорив про нечисленних українських томістів, й Олег Хома, науковий редактор цього видання. Також ми запрошуємо студентів Інституту, заочників із катехитичних курсів і загалом усіх, хто цікавиться цією темою. Презентація відбуватиметься в межах традиційного інститутського свята Томи Аквніського, яке ми цього року влаштуємо 27 січня. Але є плани зробити ще одну – трохи ширшу, так би мовити, екуменічну презентацію для академічних філософських і богословських кіл.
– Тобто ви плануєте виходити з томізмом і метафізикою в ширший світ?
В. С.: Ми намагаємося виходити в широкий світ. Мені не так важить сам томізм – як на мене, це сфера для вузьких спеціалістів; найцікавіший томізм нині у США, де він розвивається у співпраці з аналітичною філософією. Ідеться ж про те, щоб донести спосіб мислення Томи, реалізм його думки, вміння просто говорити про складні речі – оце виглядає дуже важливим у наших реаліях. Потрібно просто говорити про складні речі – і навчати цього інших. Це вміння, засноване на тому, що я називаю британським здоровим реалізмом, дозволяє міцно стояти на землі, а не витати в емпіреях. Я гадаю, що специфіка римського католицизму полягає ще й у цьому – у відсутності зайвого містицизму й багатослів’я. І такою бачу книжкову серію, яку ми започатковуємо першим українським перекладом Френсіса Селмена.
Ю. К.: Мабуть, у цьому контексті варто пояснити й особливості дизайну майбутньої серії. По-перше, ідея полягала в тому, щоб він був упізнаваний, проте легко придатний до модифікацій для кожної окремої книжки. По-друге, ми прагнули зберегти християнський символізм, спираючись і на символізм святого Томи. Аквінат повний аналогій і метафор, він був автором багатьох літургійних піснеспівів. Тож для обкладинки цієї книжки ми відштовхувалися від символів, визначених самим святим Томою: тут є трикутник, символ Трійці, сонце-Євхаристія і світанок – есхатологічний образ.
– Які загалом найближчі плани видавництва «Кайрос»?
Ю. К.: Зараз ми вже готуємо до друку книжку з робочою назвою «Видатні домініканці». Її концепція проста: домініканці українського вікаріату пишуть про своїх улюблених історичних співбратів. Одинадцятеро авторів – і одинадцять персонажів із історії Ордену Проповідників. Ця збірка продовжить серію, в якій ми видали книжку про святого Домініка.
В. С.: Українською мовою про домініканців досі майже нічого не було – і ось ми намагаємося заповнити цю лакуну.
Ю. К.: Також ми працюємо над доволі об’ємною книжкою отця Петра Балога, вона вже перебуває на стадії редагування. А ще до кінця 2018 року плануємо видати «Есхатологію» кардинала Крістофа Шенборна ОР і «Чому зло?» Мечислава Кромпеца ОР.
– Дякуємо за розмову.
Розмовляли Олексій Браславець і Галина Глодзь
За темою:
Нова книжка «Світ Біблії»: ключ до розуміння Святого Письма
Богослов’я Україні потрібне: другий день Катехитичного симпозіуму в Городку
Про книжки, читання та формацію: інтерв’ю з єпископом Віталієм Кривицьким
Фінансовий звіт Апостольського Престолу за 2020 рік: ситуація краща, ніж прогноз На фоні зменшення надходжень та пожертв, вдалося уникнути песимістичних прогнозів завдяки скороченню видатків, яке, однак, не позначилося на здійсненні місії Апостольського Престолу.
Отець Рольф Шененбергер: «Я зрозумів, що без Богородиці мені нічого не вдасться»Схожі новини
