Папа: Зробімо все для того, аби не боятися дивитися дітям у вічі

Дякуючи учасникам зустрічі за представлення своїх напрацювань та заанґажування на користь безпеки неповнолітніх, Понтифік зазначив, що «визнання та захист гідності людської особи є джерелом та основою кожного правильного суспільного та політичного порядку». Саме тому Церква визнала Загальну Декларацію прав людини (1948) «справжнім орієнтиром на шляху морального поступу людства», про що у своїх промовах до ООН говорив святий Йоан Павло ІІ. Тримаючись цього ж напрямку, усвідомлюючи, що діти є серед перших, хто повинен отримати належні увагу та захист, Святий Престол прихильно зустрів також Декларацію прав дитини (1959) та приєднався до відповідних угод і факультативних протоколів.

«Святе Письмо говорить нам про людську особу, створену Богом на Його образ. Як ще промовистіше можна висловитися щодо її гідності? Євангелія розповідає нам про любов та прихильність Ісуса до дітей, яких Він брав на руки і благословляв, бо “таким, як вони, належить Царство небесне”. А найсуворіші слова Ісуса стосуються саме тих, які занапащають найменших», – сказав Папа, наголошуючи, що саме тому слід «з великою рішучістю посвятитися захистові гідності неповнолітніх».

Як зауважив Святіший Отець, сьогодні живемо в іншому світі, який раніше годі було уявити. Його окреслюємо «двома простими» словами: «цифровий світ». Але це є плодом «надзвичайного заанґажування науки й техніки, що протягом кількох десятиріч перемінили наше життєве середовище, наш спосіб спілкуватися та жити» і деякою мірою «змінює наш спосіб мислення та буття», впливаючи на сприйняття власних можливостей та ідентичності.

«З одного боку, ми здивовані та захоплені ним задля прекрасних можливостей, які він перед нами відкриває, але з іншого – він викликає у нас побоювання, й, можливо, страх, коли бачимо швидкість цього розвитку, нові й непередбачувані проблеми, які він ставить перед нами, негативні наслідки, – майже ніколи бажані але дійсні, – які він несе з собою. Справедливо запитуємо себе, чи ми здатні керувати процесами, які ми самі запустили, чи вони не вислизають із наших рук, чи достатньо робимо для того, щоб утримувати їх під контролем», – вів далі Понтифік, зазначаючи, що саме такі питання зроджуються перед обличчям різних аспектів «глобальної кризи, яка є одночасно екологічною, соціальною, економічною, політичною, моральною і духовною».

За словами Папи, тема, яку розглядали учасники конгресу, «є, правдоподібно, найбільш ключовою з поміж інших» в тому, що стосується прийдешнього людського року. Відомо, що сьогодні неповнолітні становлять четверту частину з понад трьох мільярдів користувачів інтернету. І коли запитуємо себе про те, що знаходимо в мережі, слід «мати розплющені очі та не ховати правду, яка є неприємною і яку нам би не хотілося би бачити».

«Зрештою, чи ж ми не зрозуміли достатнім чином протягом цих років, що приховувати сексуальні зловживання є величезною помилкою та джерелом багатьох лих? Отож, слід дивитися на дійсність так, як протягом цих днів на неї дивилися ви», – сказав Святіший Отець, викриваючи різні негативні явища, притаманні мережі, починаючи від поширення порнографії, сексуального шантажу, зваблювання, цькування… «Мережа, – зауважив він, – має свою темну сторону та темні області, де зло віднаходить завжди нові та ефективніші, проникливі та капілярні способи для того, щоб діяти та поширюватися».

«Все це нас жахає. Але, на жаль, залишаємося також дезорієнтованими», – вів далі Понтифік, звертаючи увагу на те, що однією з ознак мережі є її глобальна природа, долаючи будь-які кордони й досягаючи користувачів всіх станів, включаючи дітей. «Тому сьогодні ніхто у світі, жодна національна влада, – додав він, – не почувається спроможною сама належно обійняти та контролювати розмах та розвиток цих явищ, які перетинаються та зв’язуються з іншими трагічними проблемами, пов’язаними з мережею, такими як незаконна торгівля, економічна та фінансова злочинність, міжнародний тероризм». Крім того, швидкий розвиток цих технологій «вибиває з гри» найстарші покоління, утруднюючи і навіть унеможливлюючи діалог між поколіннями та врівноважене передавання життєвої мудрості.

«Але ми не повинні піддатися опануванню страхом, який завжди є поганим порадником. Не слід піддаватися паралічу від почуття безсилля, який зв’язує нас перед обличчям труднощів, пов’язаних із завданням, яке стоїть перед нами. Ми, натомість, покликані спільно змобілізуватися, знаючи, що потребуємо одні одних, щоб шукати та віднайти вірні шляхи й наставлення для того, аби дати дієві відповіді», – сказав Святіший Отець, поділившись далі думками про три помилки, які можуть завадити згаданій ефективній мобілізації.

Першою він назвав недооцінку шкоди, яку вищенаведені явища завдають неповнолітнім. Але це також не означає забувати про проблеми дорослих і про те, що межа повноліття «необхідна для юридичних наслідків, але не є достатньою для того, щоб долати виклики, оскільки поширення дедалі відвертішої порнографії та невідповідне використання мережі не лише викликає розлади, залежності й завдає серйозну шкоду дорослим, але також дійсно впливає на уявлення про любов та стосунки між статями». Тому, вважати, що суспільство, в якому серед дорослих поширюються ці явища, буде здатним дієво захищати неповнолітніх, є ілюзією.

Друга помилка, за словами Папи, полягає у думці про те, що для вирішення проблем достатньо автоматичних технічних рішень та вишуканих фільтрів, здатних блокувати поширення шкідливого вмісту. Ці заходи є необхідними, і підприємства, які надають доступ до соціальних медіа та інформатичних засобів, повинні інвестувати в них значну частину своїх прибутків. Але необхідно також, щоб «в рамках самої ж динаміки технічного розвитку, сила моральних вимог була відчутною з боку його головних дійових осіб».

Врешті, третя можлива помилка полягає в «ідеологічному баченні» мережі, як «царства свободи без жодних обмежень». «Мережа, – зауважив Святіший Отець, – відкрила новий та розлогий простір вільного висловлення та обміну ідеями та інформацією. Це, без сумніву, добре, але, як бачимо, вона також надала нові засоби для жахливої незаконної діяльності, а у сфері, якою займаємося, – для зловживань та образи гідності неповнолітніх, псування їхніх умів та насильства над їхніми тілами. І тут не йдеться про здійснення свободи, але про злочини, проти яких слід розумно й рішуче виступити, поширюючи співпрацю між урядами й органами правопорядку на глобальному рівні, оскільки глобальною стала мережа».

У цьому контексті Папа висловив свою підтримку закликам й зобов’язанням, вміщеним у декларації за підсумками конгресу, зазначаючи, що з огляду на досвід, здобутий під час триваючого заанґажування у справу навернення та очищення, «Церква відчуває обов’язок дедалі глибше й далекоглядніше анґажуватися на користь захисту неповнолітніх та їхньої гідності, не лише в своїх межах, але також в усьому суспільстві та всьому світі».

«При багатьох нагодах в різних країнах мої очі зустрічаються з поглядом дітей, багатих і бідних, здорових і хворих, радісних і страждаючих, – підсумував Святіший Отець. – Перебувати під поглядом дитини – це досвід, відомий кожному з нас, який зворушує нас до глибини серця та зобов’язує нас до іспиту сумління. Що ми робимо для того, аби ці діти могли дивитися на нас, посміхаючись та зберігаючи світлий погляд, багатий довірою та надією? Що ми робимо для того, аби в них не було вкрадене це світло, щоб ці очі не були потривожені та зіпсовані тим, що вони зустрічатимуть в мережі, яка буде інтегральною та важливою частиною їхнього життєвого середовища? Працюймо, отже, спільно над тим, щоб завжди мати право, сміливість та радість дивитися в очі дітей світу».