У суботу, 3 лютого 2018 року, кардинал Анджело Амато, префект Конгрегації у справах святих, очолив у італійському місті Віджевано беатифікаційні урочистості, під час яких проголосив блаженним мучеником Терезіо Олівеллі, мирянина, вбитого з ненависті до віри 17 січня 1945 року в нацистському концтаборі.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.Через спротив нацистській ідеології й поширення цінностей християнського гуманізму – милосердя, прощення й справедливості – Терезіо був заарештований і пройшов через кілька концтаборів, де дав свідчення милосердної любові. Помер від тортур на 30-му році життя.
Ісус називав апостолів Якова й Івана «синами грому» через їхній запальний характер: вони стали досконалим прикладом до Терезіо, народженого 7 січня 1916 року в місцевості Белладжіо на півночі Італії. Він часто жартував, що був охрещений в церкві святого Якова, а тому також мусив бути «сином грому». І так поводився в усьому: в навчанні, праці, волонтерстві, аж до постанови піти до війська, бо не зміг миритися з тим, що під мобілізацію підпадають лише найбідніші.
Спершу він захоплювався ідеями фашизму, аж доки не збагнув, що ця система не може побудувати суспільства, згідного з Євангелієм. Щоб зміцнити свою віру, вступив до Католицької акції, а беручи участь у роботі товариства святого Вікентія, виробив стиль життя, позначений великодушністю.
Як офіцер альпійських стрільців, Терезіо Олівеллі брав участь у радянській кампанії, де надавав духовну підтримку присмертним і поширював серед побратимів цінності милосердя, прощення, свободи й справедливості, міцно вкорінені в його вірі. Повернувшись до Італії, остаточно й рішуче відмежувався від режиму та всіма силами протидіяв фашистській ідеології.
У час нацистської окупації вступив до Ломбардського католицького спротиву, де, однак, виконував не бойові, а формаційні завдання, дбаючи про поширення моральних цінностей, пронизаних християнською любов’ю. Засобом для цього став підпільний часопис «Повстанець», який висвітлював програму побудови цивілізації любові, протиставлену ненависті, пропагованій нацистами. За це Терезіо Олівеллі заарештували 27 квітня 1944 року.
Він опинився в концтаборі Герсбрук в Баварії, де, зокрема, підтримував блаженного Одоардо Фокеріні. Через постійні побої юнак був поранений і знеможений. Останнього дня 1944 року він прикрив собою від побиття молодого в’язня з України, й від отриманих тоді травм уже не відновився. Через два тижні, 17 січня 1945 року, він помер.
«Терезіо Олівеллі, як і блаженний Одоардо Фокеріні, блаженний П’єрджорджо Фрассаті й численні інші, показує, що не лише священики й богопосвячені особи святі. Хрещення – це двері, які вводять нас до Божого життя, до безмежних любові й милосердя, – сказав кардинал Анджело Амато напередодні беатифікації в інтерв’ю для «Vatican News». – Чи під час війни на російському фронті, чи в концтаборі вражала справжність його віри – простої, переконаної, втіленої у слова й діла: він підбадьорював, підтримував, утішав. Молився й заохочував молитися. Під час болісного відступу з Росії солдати знаходили в нього прийняття й релігійну підтримку. Труднощі не похитнули, а навпаки, зміцнили дух його віри. Він любив Бога, Церкву й Папу, любив інших людей тією євангельською любов’ю, якої нас навчив Ісус: любити ближнього, як самого себе. Милосердна любов була основою його життя. Він мав безмежне серце, наділене незрівнянними добротою й великодушністю. Ті, хто пережив концтабори, кажуть, що законом табору було думати тільки про себе. Терезіо ж, за словами одного свідка, був стовідсотковим альтруїстом».
За темою:
Ексгумація останків єпископа Адольфа Петра Шельонжека
Йоан Павло І на крок ближче до святості
Блаженний Джованні Ск’яво: приклад місіонерського динамізму
Схожі новини
