Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
12:17 Неділя 0 221
28-01-2018, 12:17

Римська Мадонна

Останньої неділі січня в Римі святкують Перенесення ікони «Salus populi Romani». Це завжди важливий день для міста, якому захист Богородиці допомагав у найскрутніші часи епідемій і воєн, але цьогоріч він буде особливий, бо ікону справді врочисто переноситимуть: із реставраційної майстерні, де їй повернули первісні кольори, до базиліки Санта Марія Маджоре, яка слугує домом «Salus populi Romani» з ХІІІ століття.
Папська базиліка Санта Марія Маджоре – це найдавніший храм Пресвятої Діви не лише в Римі, а й на всьому Заході. Її збудував Папа Ліберій у IV столітті, а згодом, з нагоди Ефеського Собору 431 року, де було проголошено догмат про божественне материнство Марії, відновив і розширив Сикст III.

Це єдина з римських папських базилік, яка зберегла оригінальну палеохристианську структуру, хоча й доповнену добудовами. Історія цієї надзвичайної пам’ятки віри й любові до Божої Матері налічує шістнадцять століть.

Щороку в останню неділю січня в базиліці відзначають свято Перенесення ікони «Salus populi Romani» – «Спасіння Римського народу», яка славиться численними чудесами. Мешканці Рима завжди глибоко переживали цей день, вбачаючи в образі свою Мадонну, римську Мадонну, захисницю Вічного Міста. У каплиці святого Павла, де міститься ікона, повсякчас моляться люди, а базиліка належить до числа місць, які найчастіше відвідують паломники й городяни.

Щоб зрозуміти духовне значення образу, потрібно мати на увазі, що це насамперед ікона, та ще й дуже давня. Ікона – це не просто картина, а запрошення вийти за межі зображеного, впровадження в інший вимір; це міст між людським і божественним. У цьому полягає її найглибша таємниця.Ба більше, ікона – це присутність: вона оприсутнює Того, Кого представляє. Тому можна говорити про містику ікон, які дозволяють нам пережити справжню зустріч із Богом, Пресвятою Дівою та святими.

А ще ікони споглядають. Їх споглядають, але й вони теж споглядають. На іконах погляди Ісуса і Його Матері завжди серйозні, проникливі, а водночас – ніжні та сповнені любові. Цей погляд здатний перемінити життя. Нарешті, кожна ікона, оточена народною побожністю, запрошує на молитву, адже свідчить про віру й надію цілих поколінь вірних, які століттями молилися перед нею й не були розчаровані. Про все це треба пам’ятати, щоби зрозуміти духовний феномен ікони «Salus Populi Romani» і надзвичайної відданості й любові Божого люду, який століттями вшановував її.

Зображення Марії з Сином на руках належить до іконописної традиції, яку приписують святому апостолові Луці; утім, останні дослідження доводять, що ця робота анонімного автора була написана між ІХ і ХІІ століттями. Одна рука Богородиці складена в жесті благословення, а в іншій Вона тримає книгу. Це Одигітрія, тобто Та, Хто вказує на шлях, Яким є Її Син. Обличчя Божої Матері й Дитини сповнені захопливої краси: Їхні очі дивляться на нас із проникливою любов’ю. У лівій руці Марія тримає хустину, якою готова витирати сльози тим, хто плаче й волає про допомогу. Грецькі літери на задньому плані – це абревіатура «mèter theoù», «Матір Божа», згідно з визначенням Ефеського Собору.

Цей священний образ здавна пов’язаний із базилікою Санта Марія Маджоре. 1256 року ікону помістили в центральному нефі базиліки, так званому киворії, але 1613 року перенесли до каплиці святого Павла, яку спеціально збудував Папа Павло V Боргезе. Римський люд звертався до Богородиці з проханнями, особливо під час епідемій, стихійних лих або воєн – тоді ікону несли в урочистій процесії вулицями міста. «Salus populi Romani» була свідком найважливіших подій релігійного й суспільного життя Рима. 1931 року, до півторатисячної річниці Ефеського Собору, Папа Пій XI скликав спеціальний Богородичний конгрес, присвячений цій іконі. Пій XII вшанував її 1950 року з нагоди проголошення догмату про Внебовзяття Богородиці, а згодом коронував у перший Марійний рік, 1954. Йоан Павло ІІ доручив цій іконі усю молодь під час Усесвітніх днів молоді у Римі 2000 року. «Відтепер разом із Хрестом на Всесвітніх днях молоді також буде ця ікона. Це знак материнської присутності Діви Марії разом з молоддю, покликаною, як і апостол Йоан, прийняти Її до свого життя», – сказав Папа на молитві «Ангел Господній» 13 квітня 2003 року.

«Salus populi Romani» – це одна з найвідоміших і найпоширеніших богородичних ікон, яка часто під різними назвами стає моделлю для іконографії Пресвятої Діви*. Наприклад, у Польщі вшановують понад 350 ікон, зразком для яких вона була, а 37 із них увінчані папськими коронами. Першу офіційну копію виготовили 1569 року з дозволу Папи Пія V на прохання Франческо Борджа, генерала Товариства Ісуса, і завдяки підтримці кардинала Карло Борромео, тодішнього архіпресвітера базиліки; вона збереглася й зараз міститься в келії святого Станіслава Костки у храмі Сант Андреа аль Квірінале. Кожен єзуїт, вирушаючи на місію, також отримував від Борджа копію ікони. Маттео Річчі вивіз її до Китаю й подарував китайському імператорові.

Цьогорічне святкування Перенесення «Salus populi Romani» буде особливе. Його вперше очолить Папа Франциск, який дуже шанує цей образ. Ще коли був архієпископом Буенос-Айреса, він, прибуваючи до Рима, щоразу приходив у базиліку. А щойно обраний Папою Римським, Франциск несподівано відвідав Санта Марія Маджоре, аби віддати свій понтифікат під опіку «Salus populi Romani» й помолитися перед іконою. Щоразу до й після міжнародних поїздок він присилає їй квіти. «Прекрасний титул цієї ікони походить від того, що Марія рятує нас, даючи зцілення, оздоровлюючи нас. Вона – це мати, яка дає нам здоров’я у зростанні, дає силу протистояти проблемам і долати їх, зцілює, аби звільнити для остаточного вибору; мати, яка навчає нас бути плідними, відкритими до життя й завжди щедрими на добро, радість, сподівання, ніколи не втрачати надії, дарувати іншим життя – фізичне та духовне», – сказав Папа Франциск 4 травня 2013 року, менш ніж через два місяці після обрання.


Святкування 28 січня буде особливе ще й тому, що саме цього дня ікона повернеться до базиліки після тривалих і ґрунтовних реставраційних робіт, які провів висококваліфікований персонал лабораторії при Музеях Ватикану. Минуло багато років – і навіть така поважна ікона вочевидь потребувала відновлення. Минулі століття залишили на ній сліди, призвівши до затемнення ликів Богородиці та Сина. Тож ми прагнули повернути іконі первісні красу та яскравість, а потім встановити у вівтарі присвяченої їй і теж відновленої каплиці святого Павла – на престолі, гідному Божої Матері.

Римляни радісно сприйняли ці новини; і вже 28 січня вони прийдуть засвідчити віру й любов до своєї Мадонни, просячи Її про заступництво та молитву за Рим, за Церкву й за Папу Франциска.

Кардинал Станіслав Рилко, архіпресвітер базиліки Санта Марія Маджоре. LOsservatore Romano

(Переклад КМЦ)

* Ікона Пресвятої Діви Бердичівської – одна з тих, зразком для яких був образ «Salus populi Romani» (прим. ред. КМЦ)

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Культура 20:01 Субота 0 364 Манускрипти на Адвент. Кельтські візерунки Книги Келлс
У світовому кінематографі про книжки й бібліотеки існує багато гарних ігрових фільмів та не менше мультфільмів: і повнометражних, як «Повелитель сторінок» із Маколеєм Калкіним, і коротких метрів, як оскароносні «Фантастичні летючі книги містера Морріса Лесмора», й аніме-серіалів на кшталт «Побудуймо корабель». Сучасний ірландський мультик «Таємниця абатства Келлс» зав'язкою на диво нагадує українську «Лісову пісню» (яка теж скоро матиме анімовану екранізацію) і розповідає історію манускрипту, про який ітиметься сьогодні Келлську книгу, або Книгу Келлс.