Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Папа: Авторитет душпастиря походить із близькості до Господа і людей
16:01 Вівторок 0 100
9-01-2018, 16:01

Папа: Авторитет душпастиря походить із близькості до Господа і людей

Здатність зворушуватися, близькість до вірних, послідовність – про ці характеристики душпастиря та його «владу» Папа Франциск говорив 9 січня 2018 року під час проповіді в домі святої Марти. Коментуючи Євангеліє від Марка, де написано, що Христос навчав, «як той, хто має владу», Святий Отець пояснив, що це «нове вчення»: новизна Христа полягає, власне, в «дарі влади», отриманому від Отця.
Як повідомляє Радіо Ватикану, Папа пояснив, що люди по-іншому сприймали книжників і законовчителів, які також «звіщали правду», але їхні слова «не доходили до серця»: вони навчали, але не цікавилися своєю паствою. А вчення Христа, за словами Понтифіка, «мало авторитет, бо наближалося до людей», розуміючи їхні проблеми, болі та гріхи.

Христос зцілював і навчав, перебуваючи близько до людей. Саме близькість дає душпастиреві владу – або ж пробуджує владу, дану Отцем. «Близькість до Бога в молитві: душпастир, який не молиться, який не шукає Бога, втрачає також близькість до людей. Душпастир, далекий від людей, не здатен донести до них послання», – зазначив Папа. Душпастир, який на молитві може зворушуватися перед Божим даром, здатний також зворушуватися перед гріхами, проблемами і недугами людей.


Книжники, вів далі Папа, втратили «здатність» зворушуватися саме тому, що «не були близькі ні до людей, ні до Бога». А коли таку близкість втрачено, душпастир потрапляє «в життєву непослідовність». У цьому контексті варто згадати слова Христа: «Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!» (Мт 23, 3).


«Дуже погано бачити священиків, які мають подвійне життя: це рана в Церкві, – наголосив Понтифік, – це хворі пастирі, які втратили владу». Папа зазначив, що Христос називає їх «побіленими гробами»: гарними назовні, та зруйнованими всередині. «Це кінець душпастиря, який не має близькості ні з Богом у молитві, ні з людьми в співчутті».


Святий Отець процитував читання дня з Першої книги Самуїла, де йдеться про двох осіб: Анну, яка молилась у храмі, просячи Бога про народження сина, і священика, «старого Елі», який «був слабким і втратив близькість із Богом і людьми». Побачивши Анну, яка молилася мовчки, самими вустами, Елі подумав, що вона п'яна. Анна пояснила священикові причину свого смутку, і його серце зворушилося, він поблагословив її та пообіцяв, що Бог дасть їй те, про що вона просила. «Елі зрозумів, – зазначив Папа, – що помилився, і з його серця вийшло “благословення та пророцтво”, тому що пізніше Анна народила Самуїла».


«Влада, – зазначив на завершення Папа, – це Божий дар. Вона походить тільки від Нього, і Христос Ісус дає її Своїм. Авторитет у розмові походить від близькості як із Богом, так і з людьми. Це влада послідовності, а не подвійного життя. І якщо душпастир втрачає її, то нехай, принаймні, як Елі, не втрачає надії: завжди є час наблизитися та відновити авторитет і пророцтво».

За темою:
Папа: хто не слухає Божого Слова, перетворює віру в ідеологію
Папа: Християни не вивищуються, а відзначаються братерством
Відчути крихкість глини, з якої ми зліплені, – це важливий досвід. Папська катехиза за 3 січня 2018 року

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Новини з Ватикану 09:24 Понеділок 0 137 Кардинал П’єтро Паролін серед лауреатів Відзнаки блаженного Омеляна Ковча Державний секретар Апостольської Столиці Кардинал П’єтро Паролін серед цьогорічних лауреатів Відзнаки блаженного священномученика  Омеляна Ковча. Про це повідомила Католицька інформаційна агенція Польщі (KAI). Відзнаку вручить Глава УГКЦ, блаженніший верховний архієпископ Святослав Шевчук разом із членами Комітету з вшанування блаженного священномученика Омеляна Ковча 27 січня у прокатедральному соборі Святої Софії в Римі. Відзнакою нагороджують за внесок у справі міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності та взаєморозуміння в суспільстві, популяризації соціально корисної та благодійної діяльності й за особистий життєвий приклад жертовності й гуманізму.