Здатність зворушуватися, близькість до вірних, послідовність – про ці характеристики душпастиря та його «владу» Папа Франциск говорив 9 січня 2018 року під час проповіді в домі святої Марти. Коментуючи Євангеліє від Марка, де написано, що Христос навчав, «як той, хто має владу», Святий Отець пояснив, що це «нове вчення»: новизна Христа полягає, власне, в «дарі влади», отриманому від Отця.
Як повідомляє Радіо Ватикану, Папа пояснив, що люди по-іншому сприймали книжників і законовчителів, які також «звіщали правду», але їхні слова «не доходили до серця»: вони навчали, але не цікавилися своєю паствою. А вчення Христа, за словами Понтифіка, «мало авторитет, бо наближалося до людей», розуміючи їхні проблеми, болі та гріхи.Христос зцілював і навчав, перебуваючи близько до людей. Саме близькість дає душпастиреві владу – або ж пробуджує владу, дану Отцем. «Близькість до Бога в молитві: душпастир, який не молиться, який не шукає Бога, втрачає також близькість до людей. Душпастир, далекий від людей, не здатен донести до них послання», – зазначив Папа. Душпастир, який на молитві може зворушуватися перед Божим даром, здатний також зворушуватися перед гріхами, проблемами і недугами людей.
Книжники, вів далі Папа, втратили «здатність» зворушуватися саме тому, що «не були близькі ні до людей, ні до Бога». А коли таку близкість втрачено, душпастир потрапляє «в життєву непослідовність». У цьому контексті варто згадати слова Христа: «Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!» (Мт 23, 3).
«Дуже погано бачити священиків, які мають подвійне життя: це рана в Церкві, – наголосив Понтифік, – це хворі пастирі, які втратили владу». Папа зазначив, що Христос називає їх «побіленими гробами»: гарними назовні, та зруйнованими всередині. «Це кінець душпастиря, який не має близькості ні з Богом у молитві, ні з людьми в співчутті».
Святий Отець процитував читання дня з Першої книги Самуїла, де йдеться про двох осіб: Анну, яка молилась у храмі, просячи Бога про народження сина, і священика, «старого Елі», який «був слабким і втратив близькість із Богом і людьми». Побачивши Анну, яка молилася мовчки, самими вустами, Елі подумав, що вона п'яна. Анна пояснила священикові причину свого смутку, і його серце зворушилося, він поблагословив її та пообіцяв, що Бог дасть їй те, про що вона просила. «Елі зрозумів, – зазначив Папа, – що помилився, і з його серця вийшло “благословення та пророцтво”, тому що пізніше Анна народила Самуїла».
«Влада, – зазначив на завершення Папа, – це Божий дар. Вона походить тільки від Нього, і Христос Ісус дає її Своїм. Авторитет у розмові походить від близькості як із Богом, так і з людьми. Це влада послідовності, а не подвійного життя. І якщо душпастир втрачає її, то нехай, принаймні, як Елі, не втрачає надії: завжди є час наблизитися та відновити авторитет і пророцтво».
За темою:
Папа: хто не слухає Божого Слова, перетворює віру в ідеологію
Папа: Християни не вивищуються, а відзначаються братерством
Відчути крихкість глини, з якої ми зліплені, – це важливий досвід. Папська катехиза за 3 січня 2018 року
Новини дня
Схожі новини
