Молитовний практикум. Мукачівська дієцезія

Отець Сворад нагадав нам, що ми прийшли у цей світ поза власною волею, але спасенні можемо бути лише своєю ревною молитвою за себе, рідних, за батьківщину, за дар мудрості й єдності для кожного з присутніх та тих, хто стоїть при владі. Не менш важливими, за словами отця, є активна громадянська позиція кожного християнина, їх вчинки милосердя.

Ми мали можливість брати участь у святій месі, молитися й роздумувати разом над усіма таємницями Розарію, поклонятися Пресвятим Дарам під час адорації з роздумами й намірами, які підготували о. Сворад Дуда ОР та о. Євген Фізер, отримати Лурдське благословення. Цікавими були й конференції, які виголосили для нас священики. Присутні почули про рух Живого Розарію, який поширюється Україною, про благодаті, які отримують вірні через молитву Розарію, про вшанування Діви Марії як посередниці між вірними й Божим Сином, Який дарує нам спасіння. Зблизили усіх обмін досвідом з молитви Розарію та своїх взаємин з Марією та Божим Сином у паломництві до вічної Вітчизни. У молитві за мир в Україні теж відчувалася єдність намірів учасників нічного чування.

Цієї ночі ми вчилися довіряти Богові, не бачачи плоду, й вірити у те, що жодна справа милосердя не проходить даремно, визнавати першість Божої волі над власними прагненнями.

Вирушаючи розарієві духовну віднову, що проходила як нічне чування, не була впевнена, що витримаю від початку до кінця. Але знайома сивочола пані, яку я зустріла біля храму інакші варіанти не розглядала. Додавали сили на молитву й гості, що подолали значно більшу відстань, ніж я, а також молодь, яка віддала перевагу молитві перед розвагами у якомусь нічному клубі.

Ранок прийшов несподівано, програма чувань завершилась Святою Месою й Лоретанською літанією, а ще взаємними подяками організаторам і учасникам.

Місто пробуджувалося до нового дня. Чи то прохолодне осіннє повітря, чи то пережите зовсім позбавляло бажання спати.

У вранішньому повітрі звідусіль починали долинати дзвони (14 жовтня Східна Церква святкує Покров Пресвятої Богородиці). Отож молитва триває…

Дорогою додому, у голові не переставала лунати одна з Марійних пісень, якою багате Закарпаття:

Як гарно у храмі твоїм, Богородице,
як легко душі і тепло.
Спокіно і вільно тут кожному молиться
На радість, на щастя й добро.





Джерело - Мукачівська дієцезія

По темі:
Міжнародна міжконфесійна екологічна конференція на Закарпатті
Закарпатські римо-католики відкрили будинок для паломників на 200 людей
Освячення будинку. Мукачівська дієцезія