16 жовтня – довільний спомин святої Ядвіги Сілезької, покровительки проблемних подружжів

Ядвіга Сілезька (бл. 1178–1243) була дочкою герцога Бертольда IV Меранського, графа Андекса, й Агнеси Рохлицької з роду Веттинів. Народилася в Баварії.

Початкову освіту дівчинка отримала в батьківському домі, а далі навчалась у кітцінгенському монастирі сестер бенедиктинок. Тут їй прищепили особливу повагу до Святого Писання, творів Отців Церкви, молитви й Літургії. Ядвіга прагнула залишитися серед сестер, але скорилась волі батьків і 1190 року вийшла заміж за Генрика І Бородатого, князя Сілезького, якому народила сімох дітей.

Княгиня допомагала чоловікові розв’язувати політичні проблеми, а підвладні її шанували насамперед за справи милосердя. Вона зорганізувала за власний кошт переїзну лікарню для бідних, а ще – лікарні для прокажених і для придворних слуг. На своїх землях знизила податки й заснувала комори, щоб збирати запаси на часи голоду чи стихійних лих. Рятувала засуджених на смерть, долучаючи їх до праці на будівництві лікарень чи монастирів.

Родинні негаразди – смерть трьох дітей і сестри, злочини братів – підштовхнули Ядвігу до сильних релігійних переживань і посиленої аскези. Вона підтримувала розвиток духовності, засновувала монастирі й запрошувала проповідників із Німеччини. 1209 року Ядвіга й Генрик склали обіт чистоти, а після смерті чоловіка княгиня пішла в монастир цистерціанок у Тшебниці.

Знурена працею та покутними практиками, вона відійшла у вічність 1243 року, а вже 1267 року була канонізована.

Зображають святу як молоду жінку в княжому плащі й короні, іноді – у вбранні цистерціанки. Атрибути – хрест, книга, розарій, фігурка Божої Матері й макет церкви в руках.

Покровителька Польщі, Баварії, вигнанців, наречених, проблемних подружжів, будівників святинь, сиріт, удів.