11 жовтня – довільний спомин святого Йоана ХХІІІ, покровителя християнської єдності

Молодий Анджело приєднався до Францисканського Ордену Світських і почав писати духовні нотатки (опубліковані як «Щоденник душі»). Теологічне навчання продовжив у Римі, де 1904 року захистив дисертацію й був висвячений на пресвітера.

10 років пропрацював у Берґамо секретарем єпископа Радіні Тедескі й викладав у семінарії історію й апологетику. На початку війни, 1915 року, отець Ронкаллі служив в армії санітаром, а згодом, до 1918 року, був капеланом. Після війни викладав патрологію в Папському Григоріанському університеті й належав до Конгрегації поширення віри. 1920 року прийняв єпископські свячення й одразу був призначений нунцієм. На цій посаді працював до 1953 року в Болгарії, Туреччині, Греції та Франції. Мав дипломатичний хист і дар втихомирювати ворожі сторони. Для єпископського герба взяв слова «Послух і мир», які сам утілював у життя. Під час Другої світової війни врятував, за приблизними підрахунками, 24 тисячі євреїв.

1953 року став кардиналом і патріархом Венеції, а 1958 був обраний Папою. Узяв ім’я Йоан ХХІІІ на честь свого батька. Надзвичайно відкритий до народів і конфесій, Понтифік з усіма намагався «будувати мости», про що свідчить зокрема присутність на Другому Ватиканському Соборі, який він скликав, представників різних гілок християнства й навіть мусульман.

Папа Йоан ХХІІІ започаткував промовляння «Ангела Господнього» з вікна, відвідував хворих, в’язнів і таємно навідував парафії. Листувався з правителями держав, закликаючи до миру. Видав 8 енциклік, найвідоміші з яких – «Mater et Magistra» (1961) і «Pacem in terris» (1963).

Помер від раку шлунку 3 червня 1963 року, залишивши розпочатий Собор наступникові, Павлу VI. Канонізований разом із Йоаном Павлом ІІ 2014 року.

Для зображення святого Йоана ХХІІІ використовують портрети й фотографії.

Покровитель нунціїв і християнської єдності.