Отець Олексій Самсонов: «На “Радіо Марія” ми не маємо аудиторії, ми маємо родину»

Отець Олексій Самсонов вже вісім років очолює проект «Радіо Марія», пережив не одну кризову ситуацію і знає, що цей проект виник не просто так.Робити, що знаєш, робити своє
Щоби створити ресурс, що стане голосом Церквидля вірних і інструментом євангелізації водночас, можна піти двома шляхами. Перший — запустити звичайне світське радіо, із усіма політичними та культурними рубриками, серед яких виділятиметься час на тему християнства. Такий формат доволі популярний у світі, та й в українських радіоефірах періодично можна натрапити на трансляцію Служби чи інтерв’ю зі священиком.
Другий спосіб — це створювати стовідсотковий християнський контент. Робити те, що можемо запропонувати якнайкраще. На Радіо Марія часто запитують одне одного: «Чому люди нас можуть слухати?» Очевидно, що ток-шоу чи музичне радіо хтось може зробити краще. Але ми вирішили робити те, що знаємо; що хочемо знати; те, що є нашим.
«Радіо Марія» існує у 80 країнах світу. Головна редакція знаходиться в Італії. Її засновник, падре Лівіо, говорить, що це християнське католицьке радіо, яке найбільше слухають у світі. Коли його запитують «чому?», він відповідає, що вони роблять саме так: не соромляться говорити про Бога, багато моляться. Часто в бік цього радіо лунає чимало критики, діагностують: «Ви все робите неправильно». Та попри зауваги, його слухають найбільше у світі.Антена на храмі і нічні трансляції — як починалося «Радіо Марія»
Історія «Радіо Марія» почалася 1985 року. На півночі Італії жив священик, який був настоятелем храму. Він бачив, що у його парафії було багато хворих людей, самотніх стареньких, котрі не могли приходити на Службу Божу. Отець вирішив дати людям можливість бути присутніми в Церкві, не виходячи з дому. Він прикріпив на дах церкви антену і робив трансляції Літургії. Таким був початок «Радіо Марія». Тоді ще навіть назви не було, лише ідея.
Пізніше, туди прибув Емануеле Ферраріо. Після смерті дружини молитва у Меджугор’ї повернула його до життя і він захотів розповідати про це всім іншим. Коли він повернувся до Італії і побачив цю антену на даху церкви, запропонував долучиися до проекту. Було вирішено транслювати молитви та розповідати про об’явлення в Меджугор’ї. Помітивши, що кількість слухачів зростає, радіо запрацювало цілодобово.
Ще однією історичною постаттю в історії «Радіо Марія» став падре Лівіо Фанзага. Офіс Радіо Марія розташовувався недалеко від Мілану, де він викладав в університеті. Така діяльність вимагала багато часу, для ефірів вдавалось виділяти лише ніч з п’ятниці на суботу — з дванадцятої години ночі до шостої ранку. Падре розповідав цікаво, енергійно, харизматично, інколи з різкими висловлюваннями, — і аудиторія зросла, його стали слухати все більше людей. Після року роботи на радіо, падре Лівіо підсумував, що за цей рік йому вдалось привести до Бога значно більше людей, ніж за все своє попереднє життя. Власне, через ці нічні трансляції.
Радіо, що було народжене завдяки Меджугор’ї, тож назву було обрано без вагань. Разом із нею з’явилась іще одна особливість «Радіо Марія» — у кожній з редакцій мав бути священик, який був голосом цього радіо. І зараз він є гарантом того, що радіо є католицьким, а отже, на ньому не може бути проголошена жодна некатолицька доктрина, жодна теза, що може ввести в оману тих людей, які його слухають.Все тримається на волонтерах і пожертвах
Як зробити християнське радіо цікавим? Це виклик. Це не завжди просто. Адже постає завдання, як дійти до тих людей, які поза Церквою. Радіо періодично реформується, змінює програми, теми, форми подачі. Редакція намагається зробити так, щоби слухачі не засинали, не нудилися.

Працювати 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів в рік — це величезний обсяг роботи. Загалом, в редакціях «Радіо Марія» у світі працює по 8-10 осіб, серед яких інженер, звукорежисер, промоутер тощо. В українській редакції офіційно працює двоє, а говорити тут треба постійно.Тому до роботи радіо долучаються волонтери. Для Італії це було звичним явищем, а для України в 2010 році, коли «Радіо Марія» розпочало свою роботу, це було не дуже звичною справою. Тоді ще переважно жили за принципом «наша хата скраю» і «як не з’їм, то понадкушую». Але вже перша зустріч у київському храмі св. Олександра показала, що бажаючих працювати на радіо є чимало. Відтоді число волонтерів зростає, на сьогоднішній день їх налічується близько трьохсот. Кожен бере на себе рівно стільки, скільки зможе зробити. Зрештою, всі редакції «Радіо Марія» в світі тримаються на волонтерах.
Витрати «Радіо Марія» в Україні в середньому становлять 300 тисяч гривень на місяць.
Оскільки це християнське радіо, можливість заробляти на рекламі обмежена, адже найчастіше пропонують рекламувати продукцію, яка суперечить християнському контенту. Не вдається розраховувати і на спонсорів — траплялися випадки, коли на словах ідею підтримували, але далі обіцянок справа не зайшла. Тому в основному радіо існує за рахунок людських пожертв.
Стартовий капітал для іноземних редакцій дають італійці, а далі потрібно шукати кошти самостійно. За таким принципом «Радіо Марія» функціонує в цілому світі. Для нас це стало відкриттям.Найбільше нас слухають, коли в ефірі молитва
Спершу здавалося, що нас слухатимуть, лише якщо ми транслюватимемо пісні Вакарчука чи іншу популярну музику. Але все запрацювало не так. Найбільше нас слухають, коли в ефірі молитва. В інтернеті найбільше слухають о третій годині — час обідньої молитви (Коронка до Божого Милосердя). Одне з рекордних прослуховувань було у Страсну п’ятницю о 3 годині дня — час смерті Ісуса Христа. Ще більшу аудиторію зібрала трансляція 8 грудня 2017 року — «Час ласки», ще не визнане Церквою об’явлення Марії. З дванадцятої до першої години в ефірі звучала молитва. До нас аж зателефонували з інтернет-серверу — попередили про можливу хакерську атаку.
В Україні щоденна аудиторія нараховує 80-100 тисяч слухачів. Та не всі лише хвалять. Часом, під час трансляцій слухачі дзвонять в студію і критикують те, що чують в ефірі. Тому прямі ефіри — це випробування.
Але на «Радіо Марія» ми не маємо аудиторії, ми маємо родину. І єдине, що можемо зробити — дати їм те, чого вони потребують.