Лист Синодальних Отців до молоді

До вас, юнаків і дівчат світу, звертаємося ми, Отці Синоду, зі словами надії, довіри та відради. У ці дні ми зібралися, щоб слухати голос Ісуса, «вічно молодого Христа», та розпізнати в Ньому ваші численні голоси, ваші вигуки радості, жалі й мовчання.

Ми знаємо про ваші внутрішні пошуки, радощі та сподівання, про болі й тривоги, що викликають у вас неспокій. Хочемо, аби ви тепер почули слово від нас: прагнемо бути співробітниками вашої радості, аби ваші очікування перетворювалися на ідеали. Ми впевнені, що ви, такі спраглі життя, будете готові дбати про втілення своїх мрій у власному житті та в людській історії.

Нехай вас не знеохочують наші недоліки, а наші слабкості та гріхи хай не стануть перешкодою для вашої довіри. Церква – це ваша Мати, вона не покидає вас і готова супроводжувати вас на нових шляхах, на стежках височин, де сильніше віє подув Святого Духа, розсіваючи тумани байдужості, поверховності та знеохочення.

У час, коли світ, який Бог настільки полюбив, що дарував йому Свого Сина Ісуса, зосереджений на матеріальних речах, на безпосередньому успіхові, на приємностях і пригнічує найслабших, допомагайте йому підводитися та звертати свій погляд до любові, краси, істини, справедливості.

Протягом місяця ми спільно прямували вперед із деякими з вас і багатьма іншими, що єдналися з нами через молитву й доброзичливість. Прагнемо тепер продовжувати подорож у кожній частині землі, куди Господь посилає нас як учнів-місіонерів.

Церква та світ невідкладно потребують вашого ентузіазму. Будьте супутниками найуразливіших, убогих і поранених життям.

Ви – сучасність. Ставайте ж світлішим майбутнім.