Папа: Не існує християнської радості там, де перед ближнім зачиняють двері

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Далі Понтифік похвалив чилійський народ на півночі країни за те, що він уміє жити своєю вірою в радості та атмосфері свята. Про це свідчать радісні святкування днів місцевих святих покровителів, характерні танці, музика й одяг, які роблять цю частину країни немов санктуарієм народної побожності та духовності. Тут свято не зачиняється всередині храму, а поширюється та перетворює на свято околиці. Папа зазначив, що місцеві мешканці, незважаючи на різні труднощі, уміють радіти Божим дарам, бути відкритими до ближніх і жити побожно.

Вселенський Архієрей указав, що саме в такій атмосфері свята Євангеліє представляє нам дію Марії, Яка бажає, щоби радощі свята в Кані Галилейській були повними. «Вона уважна до того, що діється довкола, і, як добра матір, турбується. Таким чином, Вона зауважує, що під час свята у тій взаємній радості, щось трапилась, було щось, що могло зіпсувати свято. І, підійшовши до Свого Сина, Вона промовляє єдині слова, які чуємо: "Вина в них нема" (Йн. 2, 3). Так само Пречиста Діва прямує через наші села, ходить нашими вулицями, площами, через наші будинки й лікарні. (…) Вона Та, Хто переходить через усі наші родинні проблеми, через ті, які видається заглушують наші серця, щоб підійти до вуха Ісуса і прошепотіти: "Поглянь, вони не мають вина"».

Папа Франциск підкреслив, що Пресвята Богородиця не мовчить, Вона підходить до весільних слуг і переконує, що вони повинні зробити все те, що Ісус їм скаже (див. Ів. 2, 5). Як бачимо, Марія це людина небагатьох, але дуже конкретних слів. Вона підходить також і до кожного із нас, щоби й нам сказати цих кілька важливих слів: «Робіть те, що Він вам скаже».

Проповідник зауважив, що чудо з перетворенням води у вино в Кані Галилейській розпочалось з того моменту, коли слуги наблизились до кам'яних посудин із водою, що були призначені для ритуальних юдейських очищень. Тож кожен з нас може стати учасником чуда тоді, коли наблизиться до джерела духовного очищення.

Місцевість Ікіке, що в перекладі означає «земля мрій», упродовж своєї історії гостинно приймала людей різних народів та культур, які були змушені залишити свої домівки та рідних. Кожне таке покидання рідного дому та близьких людей ґрунтується на надії знайти краще життя, але, як знаємо, воно позначене різними страхами, переживаннями та непевностями в тому, що чекає людину на чужині. Ікіке – це місцевість, яка нагадує про велич чоловіків і жінок, цілих родин, які не піддалися перешкодам і прямують далі шукати кращого життя. Ті, хто мусив покинути свою домівку й рідних через брак найнеобхіднішого, є іконами Пресвятої Родини з Назарету, вимушеної перейти через пустелю, щоб змогти розпочати жити. «Ця земля мрій, але зробімо так, щоб вона й далі була землею гостинності», – наголосив Папа, нагадавши, що гостинність повинна бути радісною, адже не існує християнської радості там, де зачиняють двері перед ближнім, або де кажуть ближнім, що їх забагато, тому для них замало місця (пор. Лк. 16, 31).

Святий Отець заохотив брати приклад із Пресвятої Богородиці та навчитись від Неї бути уважними до потреб наших ближніх: не боятись підійти до Ісуса і вказати Йому на те, що у цих людей «забракло вина», бути уважними до всіх ситуацій несправедливості, які стосуються гідності людської праці, мігрантів і бідних, різних форм експлуатації, які загрожують нашим братам і сестрам небезпекою втратити радість свята.

За словами Понтифіка, потрібно також уподібнитись до весільних слуг, несучи іншим те, що маємо, а Ісус допоможе нашим старанням. Подаймо іншим руку, будьмо солідарними із нужденними, анґажуймося в діло справедливості, не будьмо закритими до мігрантів та до всього того добра, яке вони несуть із собою: «Дозвольмо Ісусові довершити чудо, перетворюючи наші спільноти й наші серця на живий знак Його присутності, радісної та святкової, адже ми посвідчили, що з нами Бог».

За темою:
Папа до чилійської молоді: «Що Христос зробив би на моєму місці?»
Папа: Університети покликані бути «лабораторіями» майбутнього й осередками граматики діалогу
Останній, четвертий день Папи в Чилі: місця, історія, події