Вікентій став дияконом наприкінці ІІІ століття, за часів святого Валерія, єпископа Сарагоси, й отримав доручення доглядати за бідними, проповідувати й керувати дієцезією. Про його випробування розповів християнський поет Пруденцій у книжці «Про вінці мучеників».
Коли почалися Діоклетіанові гоніння на християн, єпископа Валерія та його учня і сподвижника Вікентія схопили і привели на суд у Валенсію до проконсула Даціана. Незважаючи на духовний досвід і знання Біблії, дару красномовства єпископ не мав – захищав віру тихо, недорікувато, ніби невпевнено. Тому він попросив Вікентія проголосити визнання віри, що той і зробив із радістю й готовністю.Даціан намагався зламати його віру, спокушаючи розкішшю, але святий Вікентій був непохитний. Його мучили, щоб відмовився від Христа й віддав церковне майно, за яке відповідав: розтягували й розпікали тіло на ґратах над відкритим вогнем, розривали залізними гаками – але святий героїчно зносив муки. Кинутий у темницю, Вікентій цілу ніч співав гімни на честь Творця, і вражені охоронці в’язниці навернулися. Урешті-решт святого засудили до смерті через розп’яття і стратили у Валенсії 22 січня 304 року. Для старого єпископа знайшли інше покарання: вислали у довічне вигнання у глухе поселення в Піренейських горах.
Тіло святого кинули на поталу диким звірам, але круки не дали його розтерзати. Тоді, прив’язавши до шиї млинове жорно, Вікентія викинули з корабля у відкрите море, але хвилі винесли його на берег, де мученика поховали місцеві християни. Згодом його тіло знайшли й перевезли до Валенсії, а 1175 року король Португалії Афонсу I наказав поховати мощі святого в новому кафедральному соборі в Лісабоні. За переказами, корабель із тілом Вікентія супроводжували дві ворони, які згодом увійшли в геральдику португальської столиці.
Святого Вікентія зображають молодим чоловіком у дияконському вбранні. Його атрибути – два ворони, пальма мучеництва, гілка винограду, ґрати для катування вогнем, залізні гаки, батіг, ланцюг, млинове жорно.
Покровитель Португалії, Лісабона й багатьох іспанських міст, лісників, лісорубів, фермерів, виноробів і продавців вина.
За темою:
Календар святих на 22–28 січня 2018 року
20 січня – обов'язковий спомин святого Севастіана, покровителя військових
19 вересня – довільний спомин святого Януарія, єпископа і мученика
16 жовтня – довільний спомин святої Маргарити Марії Алякок, опікунки сиріт Народилася Маргарита Алякок (1647–1690) в бургундському селі Лотекур (Франція). Була п’ятою дитиною в родині нотаріуса й королівського судді. Чотирирічною дівчинкою дізналася про черниць і їхні обіти й сама склала довічний обіт чистоти перед Пресвятими Дарами.
13 жовтня – довільний спомин блаженного Гонората Козьмінського
16 жовтня – довільний спомин святої Ядвіги Сілезької, покровительки проблемних подружжів
Святі дня 11 жовтня – довільний спомин святого Йоана ХХІІІ, покровителя християнської єдності Анджело Джузеппе Ронкаллі (1881–1963) народився убогій сільській родині в Італії, був четвертим із чотирнадцяти дітей. Відвідував місцеву школу та з 8 років навчався латини в настоятеля парафії, за чиєї підтримки 1893 року вступив у нижчу семінарію в Берґамо.
Схожі новини
