Ми – це дарунки для інших. Папська катехиза за 27 грудня 2017 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні я хочу разом із вами подумати про значення Різдва Господа Ісуса, яке ми цими днями переживаємо у вірі й богослужіннях.

Облаштовані ясла й вертепи, а найголовніше, літургія з її біблійними читаннями і традиційними піснеспівами, остаточно відродили те «сьогодні», коли «народився вам Спаситель, він же Христос Господь» (Лк 2, 11).

У наші часи, особливо в Європі, помітне своєрідне «спотворення» Різдва: в ім’я фальшивої буцімто поваги до нехристиян, за якою часто ховається бажання маргіналізувати віру, зі свята усувають будь-які згадки про народження Ісуса. Але насправді лише ця подія – єдине істинне Різдво! Без Ісуса немає Різдва; це ще одна вечірка, але не Різдво. І якщо Він – центр Різдва, то й усе, що його оточує – світло, звуки, різні місцеві традиції й особливі страви – усе сприяє створенню атмосфери свята, але з Ісусом у центрі. Якщо ми вилучимо Його, світло згасне і стане очевидно, що все інше – підробка.

Через заклик Церкви ми, як пастухи в Євангелії (пор. Лк 2, 9), маємо шукати і знаходити істинне світло – Ісуса, Який став, як і ми, людиною, явивши Себе зовсім несподівано: Він прийшов на світ від бідної невідомої дівчини, яка народила Його у стайні, і лише її чоловік був поруч із нею... Світ нічого не помічає, однак ангели, які знають про все, радіють на небесах! І так само Син Божий являється нам сьогодні: як Божий дар людству, яке ходить у пітьмі й живе у смертній тіні (Іс 9, 1). Навіть сьогодні можна побачити, як людство часто віддає перевагу пітьмі, бо ж знає, що на світлі розкриються всі дії й думки, які змусять почервоніти або викличуть докори сумління. Тож ми вважаємо за краще залишатись у темряві й не заважати своїм шкідливим звичкам.

Можна запитати: що означає прийняти дар Божий, яким є Ісус? Як Він Сам навчив нас Своїм життям, це означає щодня ставати подарунком для кожного, кого зустрічаємо на своєму шляху. Ось чому на Різдво обмінюються подарунками. Справжній подарунок для нас – це Ісус, і ми, подібно до Нього, хочемо бути даром для інших. А прагнучи бути подарунком для інших, обмінюємося символічними подарунками на знак тих стосунків, яких нас навчає Ісус: Він, посланий Отцем, був даром для нас, і ми – це дарунки для інших.

Апостол Павло дає нам коротку інтерпретацію, коли пише – це красиві слова з Павлового послання: «Божа благодать з’явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці» (Тит 2, 11-12). Божа благодать «з’явилася» в Ісусі – Він лик Божий, Якого Діва Марія народила, як і кожну дитину в цьому світі, – з’явилася не «з землі», а «з небес», від Бога. Так зі втіленням Сина Бог відкрив шлях до нового життя, заснований не на егоїзмі, а на любові. Народження Ісуса – це найбільший жест любові нашого Небесного Отця.

І, нарешті, останній важливий момент: у Різдві можна побачити, як у людську історію, яку визначали вчинки сильних світу цього, приходить історія Бога. Бог долучив до Себе тих, хто, приречений бути на дні суспільства, першим отримав Його дар – спасіння, принесене Ісусом. З малими та зневаженими Ісус встановлює дружбу, яка триває у часі й живить надію на краще майбуття. Цих людей, яких представляють пастухи з Вифлеєма, «слава Господня осіяла» (Лк 2, 9-12). Їх відкинули, ними гордували, їх зневажали – і саме їм найпершим було об’явлено велику новину. З цими людьми, з малими та зневаженими, Ісус встановлює дружбу, яка триває у часі й живить надію на краще майбуття. Цим людям, пастухам з Вифлеєма, явилося велике світло, яке привело їх прямісінько до Ісуса. З ними й будь-коли Бог хоче будувати новий світ – світ, де більше немає людей відкинутих, зневажених і нужденних.

Дорогі брати і сестри, нині ми відкриваємо думки та серця, аби прийняти цю благодать. Ісус – це Божий дар для нас, і якщо ми приймаємо Його, то й самі можемо бути Божим даром для інших – насамперед для тих, хто ніколи не знав уваги й ніжності. Адже скільки ж людей ніколи не відчували ласки, уваги любові, ніжного жесту... Різдво спонукає нас до цього. Ісус приходить, аби знову народитись у житті кожного і через нас, як і раніше, бути даром спасіння для малих і зневажених.

Франциск, Папа

Ватикан, зала Павла VI
27 грудня 2017 р.

(Переклад КМЦ за текстом: http://w2.vatican.va)

За темою:
Різдвяне послання «Urbi et orbi» («Місту і світу») Святого Отця Франциска (25 грудня 2017 року)
Спільна віра і взаємне прагнення бути з Господом. Папська катехиза за 20 грудня 2017 року
Папська катехиза за 13 грудня 2017 року