Синод: супроводжувати з емпатією, загоювати рани і вказувати на високі цілі

«Господи, що ти хочеш, щоб я зробив?» – це питання молодого святого Франциска з Ассізі, покликаного оновити Церкву у ХІІІ столітті, відлунює сьогодні в серцях багатьох молодих людей. Спроба відповісти на поклик Христа допомагає знайти правдивий сенс життя, підбадьорює тіло, додає духовних сил і мужності, характерної для молодого віку. Про це йшлося під час 7-го загального зібрання Синоду єпископів уранці 10 жовтня, коли учасники обговорювали частину Робочого документу про супровід.

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Синодальні отці згадували про святого Франциска з Ассізі й інших святих, які не говорили про абстрактні ідеї, а зустріли живого Христа. Вони спонукали Церкву вийти за межі старих схем, аби започаткувати епоху нової П’ятидесятниці. Пізнання Христа і Його шляху, що спрямований проти течії, має спонукати молодь ставати «послами життя» в сучасному світі.

Емпатія й підготовка – основні складові супроводу

Учасники засідання вказали на суттєве значення мистецтва духовного супроводу й розпізнавання, яке не може бути винятковим завданням священиків і богопосвячених осіб. До цього процесу необхідно залучати подружні пари, утім, уникаючи імпровізації. Духовні провідники повинні мати тверду віру, вміти слухати, радити, а потім – давати молодій людині можливість прямувати самостійно, радіючи збоку за кожну досягнуту ціль.

У центрі супроводу мусить бути емпатія, яка насамперед визнає людський вимір молодої особистості та її схильність до помилок, бо саме в цьому вимірі Христос бажає зустрічати молодих людей і підводити їх з обману. Духовним провідникам також варто пам’ятати про власний досвід падінь, щоб свідчити, що Божа благодать діє в історії і перемінює поступово.

Однакова цінність подружжя й богопосвяченого життя

Учасники Синоду вказали на пріоритетність духовного виміру й закликали спонукати молодь до участі у Євхаристії й адорації, допомагаючи звертати погляд до неба. Бути привітними, вказувати на високі цілі й на вимогливу пропозицію Євангелія – те, що необхідне в підготовці як до подружнього, так і до богопосвяченого життя. Ці покликання мають однакову цінність у Церкві, бо становлять частину більшого «хрещального покликання», яке має кожен християнин.

Виступи спостерігачів Синоду

Зібрання завершили спостерігачі, які висловили критику тенденції зосереджувати релігійне виховання на «етичному теїзмі», що нездатен втамувати глибоку духовну спрагу молодих людей. Вони прагнуть Христа, і Церква зобов’язана показати їм Його, не вважаючи душпастирство молоді «втратою часу». Серед багатьох голосів молоді люди потребують навчитися розпізнавати голос Христа. Вони хочуть, щоб дорослі не вирішували замість них, а допомагали не зволікати з важливими життєвими постановами. Людське серце створене для Краси, Добра, Правди, а Церква допомагає їх виявляти.