День зосередження духовенства Луцької дієцезії в Маневичах і 25-річчя повернення храму

Під час конференції, якою розпочалася програма, отець Томаш Чопор звернув увагу на ніби прості, але такі важливі питання духовного життя: молитву, ставлення до себе й інших як до улюблених Божих дітей, сотворених за Його образом і подобою, свідчення євангельських істин власним життям. Отець зазначив, що коли є час на молитву, то й на все інше його не забракне. Варто дозволити Богові ввійти у своє життя, щоб відкрити цінність себе як священика, ченця чи черниці, поглянути на історію свого життя – як у ньому діяв і діє Бог, Який ніколи нас не залишає. Треба шукати в ближніх добра. Чому так багато людей перебуває у в’язницях? Бо постійно бачили в інших лише погане. Жити потрібно так, щоб люди, які ніколи не брали до рук Святого Письма, запитали, дивлячись на нас, хто такий Ісус Христос. А що таке щастя? Це коли перед сном дивишся в дзеркало й не соромишся себе, бо день був прожитий з Богом і для Нього.


Пізніше, перед виставленими Пресвятими Дарами, тривала молитва Розарію за дієцезію, духовенство, вірних і нові покликання до священства й чернечого життя.


Центральним пунктом дня зосередження була Євхаристія, яку очолив єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії. На початку Меси настоятель парафії отець Анджей Квічаля від імені парафіян висловив радість і вдячність Господові за те, що уже 25 років можна молитися й перебувати з Богом у цій святині.


На завершення Літургії єпископ іще раз привітав парафію з 25-річчям повернення храму, подякував настоятелеві й парафіянам за відновлення святині й висловив надію на щасливе завершення ремонтних робіт, які досі тривають. Він вказав, що, хоча зараз ми переживаємо скрутні часи, у нас не повинні згасати віра, надія й любов.

Після Меси відбулася коротка організаційна зустріч, де священики обговорили актуальні душпастирські справи. День зосередження завершився смачним обідом в атмосфері щирого спілкування й радості перебування разом.