Зосередження, слухання та зворушення – така атмосфера панувала в залі засідань Синоду єпископів під час пообідньлї зустрічі 11 жовтня, коли промовляли представники молоді, які беруть участь у Синоді як спостерігачі. Вони розповіли про реальність, у якій живуть, про своє прагнення бути «світлом серед темряви» та служителями Євангелія в публічній сфері, наголошуючи на праві на мир і стабільність, яке часто вважають самозрозумілим, але якого чимало з них позбавлені.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Молодь Іраку
Серед таких свідчень – слова юнака з Іраку, який, запросивши Папу відвідати свою країну, де християни є меншістю, розповів про щоденність, яка складається з небезпек, викрадень, вбивств… Найбільшим побоюванням, – звірився він, – є те, що втративши надію на майбутнє, одного дня Ірак залишиться без християн.
Уважність до різних культур
У доповідях Отців Синоду також заторкнуто тему загроз релігійного фундаменталізму та корупції, що кидають тінь на горизонти віри та надії молоді. Як відповість на прагнення справедливості, вписане в молоде серце? Ієрархи пропонують дбати, насамперед, про добре християнське та загальнолюдське формування, висловивши, водночас, рішуче “ні” виключно «західному» підходові. Вказано на необхідність більшої уважності до теми міграції, бідності та втрати культурного коріння, які загрожують багатьом юнакам і дівчатам в південній півкулі. Але й звідтіля слід черпати радісне свідчення віри.
Більша присутність жінок, менше клерикалізму
Під час Синоду вказано на злість молодих людей перед лицем несправедливості, соціальної дискримінації, скандалів. Прозвучав заклик посилити присутність жінок у Церкві та сприяти душпастирству, чутливому до рівноправ’я між статями. Зазначено, що жінки можуть зробити важливий внесок у розбиття «замкнених клерикальних кіл», що могли причинитися до приховування зловживань. Увагу Отців звернено також і на трагедію мігранстської молоді з неврегульованим статусом, висловивши побажання, аби Церква ставала речником найуразливіших.
Доповіді братерських делегатів
Врешті, в залі засідань прозвучали доповіді від делегатів від інших християнських Церков та Церковних спільнот, в яких йшлося про їхнє бачення і досвід душпастирства молоді, вказуючи на важливість формування молодих людей в дусі дружби з Христом і наголошуючи на тому, що молодь є не лише майбутнім, але теперішнім Церкви. Висловлено також спільну стурбованість з приводу кризи сім’ї та наголошено на вмінні юнаків і дівчат свідчити про те, що «всі ми є улюбленими Божими дітьми».
Підсумки кількаденних дискусій Отці Синоду підбивають під час праці в групах.