(зел) Субота XIIIзвичайного тижня
Або (біл) довільний спомин св. ЙОАНА З ДУКЛІ, пресвітера
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Бут 2, 1-5.15-29Або (біл) довільний спомин св. ЙОАНА З ДУКЛІ, пресвітера
Читання з Книги Буття
Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: «Сину мій!» Той відповів: «Тут я». А він каже: «Оце я старий, не знаю дня моєї смерті. Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину, та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з'їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю». Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька. І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина, а козинячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї. Тоді дала вона в руки Якову, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала. Він же пішов до свого батька й каже: «Отче мій!» А цей відізвався: «Я тут! Хто ти, мій сину?» Тоді Яків каже до свого батька: «Я - Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з'їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене». А Ісаак каже до свого сина: «Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!» Той відповів: «Бо Господь, Бог твій, наслав мені». На це Ісаак до Якова: «Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?» І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: «Голос - голос Якова, руки ж - руки Ісава». Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його. По тому спитав: «Чи ти справді мій син Ісав?» А цей відповів: «Я!» Той же сказав: «Подай мені, нехай з'їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе». І подав йому, й він з'їв; приніс йому й вина, й він випив. Тоді каже до нього Ісаак, його батько: «Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!» Він же підійшов і поцілував його. І відчув Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: «Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його. Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина під достатком! Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед
тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!» Слово Боже.
Респонсорійний Псалом Пс 135,1-2.3-4.5-6
Бога прославте, бо Господь наш добрий.
Хваліть Ім'я Господнє, *
хваліть, раби Господні, що стоїте в Господньому домі, *
у дворах дому нашого Бога.
Хваліть Господа, бо Господь добрий. *
Співайте Його Імені, це ж приємно.
Бо Господь обрав собі Якова, *
Ізраїля - собі на власність.
Я збагнув, що Господь великий, -*
наш Господь понад усіма богами.
Усе, що Господь забажав,
те вчинив на землі і на небі, *
в морях та в усіх глибинах.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною
ЄВАНГЕЛІЄ Mт9, 14-17
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, й діра стане ще більша. І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться - і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки - і те й інше зберігається». Слово Господнє.
Поки не прийшла мить гіркого розчарування в собі, дослідім наше сумління; поки сам Христос не озвучив присутність зрадника в спільноті Церкви – перевіримо наші сумління. Попри все Ісус іде на смерть, щоби віддати життя за життя світу.