(зел) Понеділок XIV звичайного тижня
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Бут 28, 10-22иЧитання з Книги Буття
Тими днями вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг спати на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я - Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що Я тобі сказав». Коли ж Яків прокинувся зі сну свого, то промовив: «Насправді Господь є на цьому місці, а я не знав». І зля кався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа та й налив олії вгорі його. І назвав він те місце - Бетел, однак раніше те місто звалося Луз. Тоді Яків пообіцявся, кажучи: «Як Господь буде зі мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися, так що вернусь я у мирі у дім мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде домом Божим». Слово Боже.
Респонсорійний Псалом Пс 91, 1-2.3-4.14-15 аб
На Тебе, Боже, покладу надію.
Хто живе під захистом Всевишнього, *
той перебуватиме під покровом Всемогутнього.
Нехай він скаже Господу:
«Ти - мій притулок, моя твердиня, мій Бог. *
Я на Нього покладатиму надію».
Бо Він визволить тебе від пастки мисливця *
і від згубної пошесті.
Своїм крилом Він тебе закриє, *
ти заховаєшся під Його крила.
«Адже він Мене полюбив, - і Я його визволю. *
Прославлю його, бо він пізнав Моє Ім'я.
Закличе він до Мене - *
і Я до нього відізвуся».
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Пор. 2 Тим 1, 106
Алілуя, алілуя, алілуя.
Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,
а життя освітив Євангелієм.
ЄВАНГЕЛІЄ Mт 9, 18-26
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу підійшов до Ісуса один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї свою руку - і вона оживе». Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу два над цять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою». Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: «Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була оздоровлена тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить». Та з Нього почали глузувати. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку - і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі. Слово Господнє.