(зел) П’ятниця IX звичайного тижня
Або (біл) довільний спомин св. ЄФРЕМА, диякона і Вчителя Церкви
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Тов 11,5-18Або (біл) довільний спомин св. ЄФРЕМА, диякона і Вчителя Церкви
Читання з Книги Товита
Тими днями Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син. Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що пішов з ним». Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються. Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло». Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала. Товит же підвівся і, спотикаючись, ви йшов до дверей, що вели надвір. Товія, з риб ’ ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше. Опісля обома руками зняв з кутків очей більма. А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей». Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне Його велике ім’я! Благословенні всі ангели Його святі! Нехай Його святе Ім’я буде над нами! Благословенні всі Його ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувся наді мною, і ось я бачу Товію, мого сина». Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії. Тоді Товит, благословивши Бога з радості, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі. Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Увійди до дому в здоров’ї, дочко! Благословен Бог, який привів тебе до нас, дочко! Благословенний твій батько й благословенний мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радості й благословення! Увійди, доню!» Того дня настала радість для всіх юдеїв, які були в Ніневії. Слово Боже.
Респонсорійний псалом Пс 146,1-2 і 6в. 7-8.9-10
Слав, моя душе, Господа святого.
Хвали, душе моя, Господа. *
Хвалитиму Господа у житті своєму, співатиму Богові моєму, поки існую. *
Він навіки зберігає правду.
Господь суд скривдженим чинить, дає поживу голодним. *
Господь звільняє в’язнів, Господь відкриває сліпим очі,
Господь повалених підносить, *
Господь праведних любить.
Господь оберігає чужинців,
сироті та вдові Він полегшення приносить, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, - *
твій Бог, Сіоне, з покоління в покоління.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Йн 14,23
Алілуя, алілуя, алілуя.
Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово;
і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до Нього.
ЄВАНГЕЛІЄ Мк 12,35-37
Читання святого Євангелія від Марка
Того часу Ісус, навчаючи в храмі, у відповідь сказав: «Як це книжники говорять, що Христос є Син Давида? Сам Давид промовив у Святому Дусі: “Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги”. Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином?» І багато людей слухали Його охоче. Слово Господнє.
Сьогоднішнє Євангеліє звертає нашу увагу на слова: “Ви дайте їм їсти”. Ісус дає учням “урок” як творити чудо. Вони роздають голодним хліб, який Він благословив. Але чудом є не тільки саме розмноження хліба, але також і ділення з іншими та взаємне піклування один про одного. Сьогоднішній світ як ніколи раніше потребує знаку ділення, потребує спільноти. Символічні сім хлібів, це не так багато, але достатньо багато для того, щоб наситити голодних.
Слова сьогоднішнього Євангелія Ісус скеровує не лише до фарисеїв, але також і для нас це є різке звинувачення. Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене (Мт 15,8). Цими сильними словами Він нагадує нам, щоб наше життя, наші вчинки, наше прагнення служити братам і сестрам були щирі та позбавлені лицемірства і фальші.