Бенедикта Камбіаджо (1791–1858) народилась у християнській сім’ї Джозефа і Франчески в італійському селі Лангаско. Згодом родина переїхала в Павію, де жила з продажу овочів.
Батьки зуміли вкорінити Бенедикту в глибокій вірі, але виявили твердий спротив, коли дівчина забажала реалізувати свою мрію і вступити в монастир. Виконуючи їхню волю, 1816 року Бенедикта вийшла заміж за побожного Джованні Баттісту Фрасінелло. Молоде подружжя теж торгувало овачами й жило доволі вбого, та, попри нестатки, взяло під опіку хвору на рак сестру Бенетикти. Догляд за хворою розпалив прагнення чернечого життя, і 1818 року подружжя отримало дозвіл місцевого єпископа жити як брат і сестра.1825 року Бенедикта, за згодою чоловіка, вступила до урсулянок, але через слабке здоров’я мусила вийти зі спільноти. Джованні долучився до Ордену Регулярних Кліриків із Сомаски, проте отримав дозвіл допомагати Бенедикті у справі опіки й виховання молоді. 1826 року вони вдвох склали обіти чистоти.
1827 року Бенедикта відкрила першу школу для дівчат. Навколо неї збиралися волонтери та благодійники, завдяки яким 1838 року постав Дім Провидіння в Ронко-Скривії. Того самого року жінка узяла ім’я Бенедикти від Божого Провидіння й заснувала нове згромадження, присвячене католицькому вихованню, для якого написала конституцію і яке було затверджене 1856 року. Згодом вона відкрила дім для покинутих дівчат, школу, інтернат і жіночий колегіум. Напрям її праці спонукав суспільство по-новому підійти до виховання та змінив ставлення до жінки. Бенедикта зіткнулася з численними перешкодами, але її покора й терплячість разом із великою довірою до Божої волі принесли багатий плід і стали основою духовності згромадження Сестер Бенедикток Божого Провидіння (SBP).
Бенедикта відійшла у вічність в Ронко-Скривії. Канонізована 2002 року.
Зображають святу в чернечому вбранні, іноді в оточенні дівчаток.