27 січня – довільний спомин святої Ангели Мерічі, покровительки сиріт

Коли дівчині було 15 років, померла її сестра, а потім і батьки. Під опіку Ангелу взяв дядько, після смерті якого 1516 року вона, на той час уже понад 40-літня жінка, переїхала до північноіталійського міста Брешії.

Найважливішим і визначальним для її майбутнього стало «видіння про покликання», яке Ангела отримала в ранній юності. Їй явилася померла  сестра й напророкувала, що Бог хоче з допомогою Ангели створити Спільноту Дів, яка пошириться і примножиться.
Місто Брешія наприкінці XV століття переживало золотий вік відродження, але потопало в розкоші й розпусті. І коли церковні пастирі – єпископи і священики – ухилялися від своїх обов'язків, з'явилися миряни, які взяли на себе завдання духовного керівництва містом.

Крім того, в Брешії починає поширюватися новий рух, який вважається тепер початком Католицької Реформи – Del Divino Amore – «Спільнота Божественної любові». Вона об'єднувала мирян, священиків, ченців, черниць, єпископів і присвячувала себе передусім справі благодійності: де б не виникала Спільнота, там з'являлась лікарня для невиліковних хворих, що надавала притулок тим, від кого всі відмовилися.

Члени спільноти  збиралися в певні дні для молитви та духовних переговорів, працювали, щоб практикувати євангельські чесноти справами християнського милосердя. Тому вони відвідували лікарні, фінансували притулки для сиріт і знедолених, а також установи та школи для бідних молодих людей.

Душею цього руху стала Ангела. Незабаром вона отримала такий авторитет, що вся еліта міста йшла до її бідної кімнати в храмі святого Афра. Папа Климент VII запропонував Ангелі займатися благодійними справами у Вічному місті. Ангела пішла в паломництво до Святої Землі (1524 р.). Вона провадила життя, сповнене молитов та аскетизму й пошуків нових шляхів духовності.

Свята змогла знайти нову роль для жінок у суспільстві, трансформованому Відродженням: взяла на себе освітню роботу, вважаючи, що «розлад у суспільстві випливає з розладу в сім'ї». Коли їй було вже за 60, Ангела заснувала нове згромадження – сестер урсулянок. Вона заклала Устав з 12 розділів, схвалений генеральним вікарієм дієцезії 8 серпня 1536 р.

Не маючи елементарної початкової освіти, Ангела мала винятковий інтелект і велику мудрість. У старовинних документах можна прочитати: «Ця поважна мати багато років надавала величезну допомогу багатьом людям, бо вони радилися з нею… Вона кожного втішала, як могла, тож у її справах було більше божественного, ніж людського».

На вулицях Ангелу бачили завжди зосередженою і по-материнському привітною, у бідному темному одязі напівчерниці францисканського ордену з білим покривалом на голові. Ангела заповідала своїм черницям «іти до людей». Вона створила нову модель апостольства в Церкві.

Після смерті святої Ангели Папа Павло V затвердив Устав сестер-урсулянок 1544 року. Урсулянки присвятили себе вихованню дівчаток. 
Свята померла 27 січня 1540 року й була похована в храмі святого Афра, де подосі її нетлінне тіло спочиває в кришталевій труні на вівтарі, присвяченому її честі. Канонізована в 1807 Папою  Пієм VII.

Покровителька хворих, неповносправних і сиріт.