Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 5 травня, неділя

Літургія на кожен день, 5 травня, неділя

(біл) ІІІ Великодня Неділя
Як делікатно і натурально Воскреслий Господь входить в життя учнів. Він цікавиться їх становищем, пізнає потреби і пропонує допомогу таким способом, який не принижує. Та це лише прелюдія до зустрічі на набагато глибшому рівні, вступ до пригоди, яка починається від слів: «Симоне, сину Йонин, чи любиш Мене...» і закінчує запрошенням: «Іди за Мною». Ця пригода триватиме до кінця життя і ... в вічності. До цієї пригоди, різним способом, сьогодні запрошені ти і я.


АНТИФОН НА ВХІД
Воскликніте Богові, вся земле! * Співайте славу Імені Його, * воздайте Йому хвалу преславну. * Алілуя.

Мовиться “Слава во вишніх”.

КОЛЕКТА:
Боже, Ти своєму народові повернув молодість духу, † збережи його радість і вчини, щоб він, радіючи з поверненої йому слави усиновлення, * з непохитною надією очікував славного дня воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 5, 27б-32. 40б-41
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями первосвященик запитав апостолів, кажучи: «Чи не заборонили ми вам виразно навчати в це Ім’я? Та ось ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цієї людини?» Та Петро й апостоли у відповідь сказали: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог підняв Його своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. І ми є свідками щодо цих слів та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому!» Апостолів висікли і пригрозили їм не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили. А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Ісуса удостоїлися витерпіти зневагу. І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити Христа – Ісуса. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 30, 2 і 4. 5-6. 11 і 12а і 13б
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене витяг *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.
Співайте Господу, Його побожні, *
пам’ять Його святості прославляйте.
Адже на мить гнів у Нього, †
а на все життя Його благовоління. *
Ввечері плач вселиться, а на ранок – радість.
Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Пошли поміч, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на танець – *
буду славити Тебе я вічно.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Одкр 5, 11-14
Читання з Одкровення святого апостола Йоана.
Я, Йоан, поглянув, і почув голос багатьох ангелів довкола престолу, живих істот і старців – і кількість їх була міріади міріад і тисячі тисяч. І говорили вони гучним голосом: «Заколений Агнець достойний прийняти силу і багатство, мудрість, міць, честь, славу і благословення!» І чув я, як кожне творіння, яке на небі й на землі, під землею і на морі, й усе те, що в них, говорило: «Тому, хто сидить на престолі, й Агнцеві – благословення і честь, слава і влада навіки-віків!» А чотири істоти казали: «Амінь!» І старці впали ниць та поклонилися. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Алілуя, алілуя, алілуя.
Христос, який створив усе, воскрес із мертвих,
і змилосердився над людським родом.

ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 21, 1-19 (довше), або 1-14 (коротше)
† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус явив себе знову учням біля Тиверіадського моря. А явив так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: «Іду рибу ловити!» Говорять йому: «Ідемо й ми з тобою». Вони вийшли й сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. А як настав уже ранок, став Ісус на березі, але учні не знали, що це Ісус. Отже, каже їм Ісус: «Діти, чи є у вас щось з риби поїсти?» Відповіли йому: «Немає». Він же сказав їм: «Закиньте невода праворуч човна – і знайдете». Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це ж Господь!» Тож Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. А коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: «Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили». Тож Симон-Петро піднявся на борт і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: «Ідіть, снідайте». І ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» – знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, так само й рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням, після того, як воскрес з мертвих.
Початок довшого фрагменту
Коли поснідали, Ісус каже Симонові-Петрові: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене більше, ніж оці?» Той каже Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе!» Каже йому: «Паси ягнята Мої!» Каже йому знову вдруге: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене?» Той каже Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе». Каже йому: «Паси вівці Мої». Каже йому втретє: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене?» Засмутився Петро, що сказав йому втретє: «Чи любиш Мене?», і каже Йому: «Господи, Ти відаєш все! Ти знаєш, що люблю Тебе!» А Ісус йому говорить: «Паси вівці Мої. Воістину, воістину кажу тобі: коли ти був молодший, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди ти не захочеш». Він сказав це, зазначаючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, говорить йому: «Іди слідом за Мною!» Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос супроводжує нас на шляхах нашого життя так само, як супроводжував апостолів; довіряючи Божому Провидінню, як діти взиваємо:
1. Молімося за Святу Церкву, щоб перемога Христа була для всіх віруючих провіщенням і початком перемоги їхньої ві­ри.
2. Молімося за Папу Римського, котрий сьогодні розпочинає апостольську подорож до Болгарії та Македонії, про щедрі плоди цього візиту.
3. Молімося за невіруючих, щоб Господь дарував їм прозріння.
4. Молімося за дітей, які невдовзі приймуть перше Причастя, щоб вони зустріли Ісуса не тільки у храмі, але й у своїх сім’ях.
5. Молімося за померлих, які не встигли повністю спокуту­вати свої гріхи, щоб Господь очистив їх і дарував їм вічне щастя на небесах.
6. Молімося за нас самих, щоб ми вміли пізнавати Господа у Його Слові, в Євхаристії та у своїх ближніх.
Всемогутній, вічний Боже, Ти укрив свою велич в природі, любов – у серцях людей, а істину – у вченні Церкви; допо­можи нам пізнати і покохати Тебе на землі, щоб ми потім могли радіти разом з Тобою на небесах. Через Христа, Го­спода нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:
Просимо, Господи: прийми дари торжествуючої Церкви, † а оскі льки Ти дарував їй джерело такої великої втіхи, * уділи їй повноти вічної радості. Через Христа, Господа нашого.

Префація Великодня № 13-17

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Ісус сказав до своїх учнів: * “Йдіть, поснідайте!” * Взяв хліб і давав учням. * Алілуя.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:

Просимо, Господи: поглянь милостиво на свій народ, † котрий Ти благоволив відновити вічними тайнами, * і приведи його до нетлінного преславного воскресіння у плоті. Через Христа, Господа нашого.
Літургія на кожен день, 9 вересня, понеділок (зел) Понеділок ХХІІІ звичайного тижня
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників  (стор. 120)


Літургійний зошит Літургія на кожен день, 5 вересня, четвер (зел) Четвер ХХІІ звичайного тижня
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала.  У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)