Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Священики є ні до чого!? Історія говорить інакше
15:22 Вівторок 0 405
5-05-2020, 15:22

Священики є ні до чого!? Історія говорить інакше

У книзі "Пізнає своє покликання" отець Павло Вишковський ОМІ подає цікаву історію, що допомагає помітити великий внесок духовенства у культурну, наукову та мистецьку спадщину людства.  
Один викладач історії зазвичай оздоблював свої лекції такими вигуками: «Священики є ні до чого! Споконвіку вони ненавиділи знання, мистецтво, їм завжди до душі була відсталість і невігластво». Одного разу після занять підійшов до нього студент, добрий і здібний хлопець, що не дозволяв себе так легко задурманювати, і промовив:

– Пане професоре! Розвійте, будь ласка, декілька моїх сумнівів, які мене переслідують відтоді, відколи я слухаю ваші лекції?

– Чому б і ні, любий друже! Охоче. А про що йдеться?

– Лише декілька запитань, пане професоре! Хто зберіг для нас твори старих класиків? Чому не зникли вони за часів Середньовіччя, коли варварство затопило весь цивілізований світ? Лише монахи врятували їх, переписуючи у своїх монастирях, і таким способом зуміли їх врятувати.

– Монахи?

– Так, монахи, зокрема бенедиктинці.

– Ох, уже ці священики! Отже, це вони копіювали старі кодекси і так їх врятували для нас! Це мала бути дуже велика і кропітка праця? Ну, звісно, не один із них захворів на сухоти серед бібліотечного пилу? Не інакше! Безперечно, це було ще тоді, коли володарі не вміли навіть підписатися? Дивні справді часи! І дивовижні ці монахи, що мали бажання переписувати літеру за літерою з Лівія, Цезаря, Цицерона, Вергілія ітд. А як ці кодекси виглядають? Старанно писані, наче мальовані, – а ініціали? Це справжні шедеври! Огидні священики!

За мить – друге запитання:

– Чи це правда, що без них не мали б ми ні Колумба, ні Васко да Гами? Тому що один якийсь монах Фра Мауро, як кажуть, намалював 1450 року відому карту, якою, власне, і користувався Христофор Колумб.

– Так. Це правда, але таку карту міг би намалювати хто завгодно.

– Звісно! То чому б лише священикам мали приходити в голову такі думки? Читав я також, пане професоре, що замість незграбних римських цифр один папа застосував у арифметиці арабські.

– Це Папа Сильвестр ІІ. А міг би це вчинити і хтось інший! Але що поробиш, папи завжди і скрізь пхалися наперед!

– А ще говорять, що лінзу і телескоп також винайшов якийсь священик. То, може, це неправда? Священики завжди люблять собі присвоювати різні речі!

– Ні, це правда. Францисканець Роджер Бекон винайшов ці прилади.

– Ох, той проклятий Бекон! Коли він, власне, жив?

– Помер 1294 року.

– Надто рано був прогресивним, чи не так?

– І ще дещо! Це ж це саме священик першим довів, що сонце стоїть, а земля обертається?

– Так. Це був Микола Коперник.

– Перепрошую, пане професоре. А чому століття, у котрому знання, мистецтво і література розцвітали найбільше, називають золотим століттям папи Лева Х?

– А тому що папа Лев Х справді був протектором вчених і митців того часу.

– То папа був протектором цивілізації?

– Ой, здається мені, хлопче, що ти з мене насміхаєшся!

– Та ні! Це все лише сумніви, нестерпні сумніви! Я б цим священикам охоче наклеїв ярлик, що вони є і завжди були невігласами, але ці сумніви не дають мені спокою. Чи це правда, пане професоре, що перші безплатні народні школи створив Де ла Саль?

– Так, саме він, француз Де ла Саль.

– Священик?

– Священик!

– І першим, хто опікувався глухонімими, був теж священик, іспанець священик Педро Понсе, а вже після нього француз Делепе?.. Пане професоре, не ображайтеся! Але чи я в цьому завинив, що священики в історії не дають мені спокою? Читав я ще й таке, що монах Бертольд Шварц винайшов порох, монах Гвідо Аретинський – шкалу і основні правила науки про гармонію, монах Тегерус у Баварії ще 1000 року винайшов малярство на склі, єзуіт Кавальєрі (1747) – поліхромію, єзуїт Секкі – спектральний аналіз...

– Досить уже! Я тепер добре бачу, що ти глузуєш з мене!

– Правда, правда! – перший громовідвід винайшов не Франклін, а ще 1754 року зробив це монах премонстрантець, настоятель Прокоп Дівіш! Про це згадує навіть Кюршнер у своїй науковій праці!

– Мовчи, базіка!

– Найбільшим знавцем мов наших часів був кардинал Меццофанті!

– Ти, невігласе!

– О, ні! Скоріше всього таким був найславніший палеограф ХІХ століття кардинал Мар.

– Годі вже! Вистачить цих дурниць! Іди звідси геть!

– А в якому напрямку? Може, ще розповісти про диякона Флавіо Джоя. Адже він вдосконалив компас ще 1300 року!

– Та ти вже зовсім здурів і маєш розпечену голову!

– Якби ж загорівся, то мусіли б прибути пожежники і зі шлангів гасити полум’я! До речі, пожежні шланги першими застосували білі монахи цистерси, а паризькі капуцини були аж до ХVII століття пожежниками в Парижі!

– Якщо не замовкнеш, то хутко вилетиш!

– Може, в повітря? Правда! Бо першу повітряну кулю винайшов ще за 60 років до Монгольфера монах Бертольд Гусман, який 1720 року на очах усього португальського двору піднявся в повітря. – Ви щось шукаєте? Окуляри? Це також винахід священиків! Окуляри винайшов в тринадцятому столітті домініканець Олександр Спіна! Чи ви кудись поспішаєте, що так поглядаєте на годинник? Годинник – це також винахід священиків! Перший годинник винайшов церковний літописець Кассіодор (505 р.), вдосконалив його – Герберт, що згодом став папою Сильвестром ІІ. І перший астрономічний годинник сконструював абат Ричард Валлімфорд 1316 року. Ну, тепер вже йду! Але ж дивіться – горять газові світильники. Ще тільки слівце, пане професоре! Мабуть, ви знаєте, що газове світло винайшли єзуїти. Достеменно, саме вони! Так 1794 року першим в Англії був Стоніхарст, а єзуїт Данн 1815 року в Прістоні відкрив перше газове товариство. До побачення, пане професоре! А що, велосипед ви також маєте? І його винайшов священик Пінатон, що вже 1845 року їздив на своєму двоколісному!.. Ще раз перепрошую! Але правда залишиться завжди правдою, і лише правду мусить проголошувати дослідник історії!

Історія була опублікована у «Rycerz Niepokalanej», 12 грудня 1997 року

Зображення: Upper House 


Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий