Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Серце Ісуса, за провини наші сокрушене
09:00 Вівторок 0 446
23-06-2020, 09:00

Серце Ісуса, за провини наші сокрушене

Пророк Ісая вже за вісімсот років до Христа описував Його муку так детально, ніби був її наочним свідком: “Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. (…) Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст” (Іс 53, 5-7).

Божественне Серце було сокрушене через наші провини, бо Він сам – Ісус, Бог з нами – так забажав. Це Він сам взяв на себе наші страждання, ніс наші болі, а ми Його ні за що мали, побитого Богом (пор. Іс 53,4).

Приниження Ісуса важко уявити. Те, що Він сам Невинний і Непорочний, піддався цьому “сокрушенню”, випливало з прагнення виконання до кінця діла спасіння людини, запланованого найкращим Отцем. Найдорогоцінніша Кров Спасителя стала ціною нашого спасіння: “Він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости - ми, що його синяками зцілились” (1Пт 2,24).

Ми ніколи не зможемо зрозуміти, скільки Христос витерпів, бо ніхто з нас не стане на Його місце. Ми також не в змозі зрозуміти, якою є величина наших гріхів та їх наслідків, за що Ісус своєю мукою та смертю мав винагороджувати Божій справедливості. Гріх має свої два джерела: гордість та заборонену приємність. Гріхи гордості Христос винагородив упокоренням, тілесн іж гріхи –фізичними стражданнями.

Памятаймо, що Ісус є Богочоловіком. Здається, що через Його Божественність фізичні страждання, які Він переносив, як людина, могли б бути менші. Це оманлива думка! Було з точністю навпаки. Коли ми страждаємо, то хочемо якнайшвидше позбутися цього страждання. Христос же навпаки - хоч був всемогутній, ніколи цього не використав, щоб віддалити від себе страждання. Він хотів страждати, бо, знаючи ціну страждань, розумів, що лише таким чином зможе винагородити за наші гріхи. Хто з нас може пораухвати, яка величина страждань була потрібна для досконалого винагородження? Як сильно Ісус мав страждати під час бичування, коронування терням, дороги на Голгофу, а особливо переживаючи агонію на хресті!

Однак ще більш жахливими, ніж фізичні, були Його психічні страждання, муки Його душі, біль Його кохаючого Серця. Про їх величину свідчить хоча б кривавий піт у Гетсиманії. Вчені однозначно стверджують, що така ситуація є проявом великого стресу і духовного страждання. Ісус під час свого страждання у Гетсиманії бачив всі наші гріхи, гріхи цілого світу. Бачив також незліченну кількість душ, які, незважаючи на Його жертви, Його страждання  будуть засуджені. Бачив ненависть фарисеїв та старшини, зраду Юди, зречення Петра, страх апостолів. Бачив також страждання, які будуть зносити члени Церкви, мученики всіх часів.

Ісус у своєму стражданні був майже цілком самотній. Залишився наодинці. Це правда, що під час страждання в Гетсиманії з неба зійшов ангел і був при Ньому. Яку ж, однак, потіху міг Йому дати ангел? Ангел міг лише адорувати Його і мовчати. Єдиною Його потіхою була Мати, що стояла під хрестом – Скорботна Матір.

Це любов спонукала Ісуса бути сокрушеним за наші гріхи. Наші гріхи були причиною Його муки. Деякі святі прагнули наслідувати страждаючого Христа, ведучи суворе життя, повне умертвінь та зречень. Ми натомість найчастіше уникаємо страждання, обираючи в житті найлегший шлях, бо не цінуємо вартості страждання. Однак ми повинні без бунту приймати незручності, що трапляються на дорозі нашого життя. Намагаймося часом свідомо вибрати якесь зречення, щоб вшанувати муку Господа Ісуса.

Занесімо наші благання до Бога, щоб не змарнувати дару Його любові, отриманого у Пресвятому Серці Ісуса, що полюбило нас аж до досконалої жертви з самого себе.

Зображення: Dobre Miejsce

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Літургійний зошит 09:06 Понеділок 0 130 Серце Ісуса, жертво за грішників; спасіння тих, хто на Тебе уповає Одна з відомих пісень, яку співаємо під час Хресної дороги, містить такі слова: “То не цвяхи, а мій гріх Тебе прибив. То не люди, а мій гріх Тебе судив. То не цвяхи, а мій гріх Тебе тримав”.