Серце Ісуса, списом пробите

Христос був розіп᾿ятий у п᾿ятницю. Це був день приготування до Пасхи, найбільшого єврейського свята. Згідно з єврейським законом на такі великі свята не можна було залишати тіла померлих непохованими. Тому євреї просили Пилата, щоб наказав перебити голінки приречених, таким чином одразу спричинивши їх смерть. Розіп᾿яті вже не могли підтягнутись на перебитих ногах, щоб зробити вдих, і просто задихались. Страшна смерть!

Вислані Пилатом солдати перебили голінки двох розбійників, які ще жили, Ісусу натомість ноги не перебивали, бо побачили що Він вже помер. Розповідаючи про це св. Йоан, євангеліст, зазначає, що таким чином виконалося пророцтво: “Кості Його не будуть поламані” (Йо 19,36; Вих 12, 46). Однак римський закон був у цьому випадку невблаганний, вимагаючи безпосереднього ствердження факту смерті розп'ятого, тому “один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров - і вода” (Йо 19, 34). Улюблений Учень зсвідчує цей факт як наочний свідок, який стояв під хрестом: “І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його … […] Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: […] «Споглядатимуть на того, кого прокололи.» (Йо 19, 35-37).

Для нас, християн, пробите Серце Ісуса - це символ Його найвищої любові та посвячення. У молитві Літургії Годин читаємо: “Твоє серце було поранене, щоб ми, дивлячись на видиму рану, помітили невидиму рану любові. Тілесна рана вказує на духовну рану”. Кров, що витекла з пробитого боку Ісуса, свідчить про цілковите винищення Жертви. Без цього пролиття крові жертва Христа була б неповна. “Бо це моя Кров Завіту, яка за багатьох буде пролита на відпущення гріхів” (пор. Мт 26, 28).

Наскільки ж   промовистим є  факт, що з пробитого Боку Спасителя одразу витекла кров і вода! Саме Кров і Вода є символами чергових дарів любові Божого Серця: Кров  символізує Євхаристію, живу пам'ятку спасительної жертви хреста; Вода – символ таїнства Хрещення і дару Святого Духа, який отримають віруючі в Ісуса. Кров виражає реальну жертву непорочного Агнця, складену за спасіння світу, Вода – духовну плідність цієї жертви.

Господь Ісус у багатьох приватних об᾿явленнях, являючись обраним святим, показував їм своє пробите Серце, щоб пробудити почуття любові та вдячності та торкнутися серць грішників, а також спонукати нас до винагородження. Він сказав до св. Маргарити Марії: “Ось Серце, яке так полюбило людей, що нічого не занедбало, щоб їм виявити свою любов. Взамін же переважно отримує невдячність, погорду, зневаги, святотатство і холод”.

Господь Ісус виразно сказав, чого від нас очікує: любові та винагородження. Вказав, яким чином це можемо робити. Насамперед - часте Святе Причастя у намірі винагородження, особливо у першу п'ятницю місяця; участь у Святій Месі, жертвуваній як винагородження за зневаги, яких зазнає Ісус у Пресвятому Таїнстві; Свята Година у перший четвер місяця (спільно у храмі або індивідуально), і врешті - апостольство, тобто ми повинні з усіх сил протистояти злу в нашому найближчому оточенні.

Пробиття Боку Спасителя стає останнім під час Його земного життя проявом любові. Намагаймося ж разом зі св. Йоаном, який стояв під хрестом, поруч з Скорботною Матір'ю, у відкритому Боці Розіп'ятого бачити знак любові, яка через цілковитий дар із себе наново створює людину згідно з Божоим Образом. Цим образом є ЛЮБОВ.

Опрацював дк. Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: University of Notre Dame