Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Серце Ісуса, життя і воскресіння наше; мир і примирення наше
10:02 Субота 0 128
27-06-2020, 10:02

Серце Ісуса, життя і воскресіння наше; мир і примирення наше

Ісус є нашим життям. Через таїнство Хрещення ми до Нього прищеплені, триваємо в Ньому і з Нього черпаємо життєдайні соки, щоб приносити плоди: “У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви – гілки” (Йо 15, 4-5).
Св. Павло, апостол, щоб пояснити цей наш особливий зв'язок і залежність від Христа, вживає символіки тіла: “Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос. […] Ви ж - Христове тіло, і члени кожний зокрема” (1Кор 12, 12.27). Апостол нагадує, що ми з Христом становимо одне тіло. Він є Головою, а ми – членами. Не можна про це забути, бо це велика честь і гідність для нас.

Христос є нашим воскресінням. Він сам вжив ці слова стосовно Себе, звертаючись до Марти, що плакала біля гробу свого брата Лазаря: “Я є воскресіння і життя” (Йо 11, 25). Він є Воскресінням померлих, а життям живих», – додає св. Йоан Золотоустий. Як Христос воскресив Лазаря, так воскресить і наші тіла наприкінці світу. Ісус – причина нашого воскресіння, бо вислужив його своєю смертю. Перше наше воскресіння звершилось у таїнстві Хрещення, у якому наша душа отримала надприродне життя. Святий Дух зоселився у нашому нутрі. Дух є життям.

Друге воскресіння відбувається у таїнстві Примирення та Поєднання. Св. Йоан Золотоустий називає сповідь другим хрещенням, хрещенням сліз. У ньому людина сльозами покути омиває свою душу.

Третє воскресіння відбудеться тоді, коли завершимо наше земне паломництво і воскреснемо до вічного життя. До нього готує нас Спаситель через Святе Причастя. Сказав: “Хто споживає моє Тіло і п'є мою Кров, має вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня” (пор. Йо 6, 54). Тому Нікейський собор називає Євхаристію символом воскресіння.

Першим даром Христа апостолам після воскресіння є дар миру: “… прийшов Ісус, став посередині і сказав до них: “Мир вам!” (пор. Йо 20,19).

Мир є одним із найважливіших благ людини. Ні багатства, ні гідність, ні слава, ані навіть здоров'я не дають щастя, якщо людина не має миру. Насамперед нам потрібен мир із Богом та самим собою.

Ісус є Князем Миру і прагне, щоб мир запанував між людьми. Однак мир, яким Він нас обдаровує, не є від цього світу. Це не час без війни, без конфліктів… Мир, який часто підтримується ціною використання інших та тиранії, не має місця для Бога та любові до ближнього. Господь Ісус сам сказав: “… мир мій даю вам. Не так, як світ дає. Я даю вам мир” (пор. Йо 14, 27). Мир без Бога і без любові до ближнього не може довго існувати. Мир - це внесок людей доброї волі. Міжнародні зустрічі та підписання мирних декларацій не дають запоруки тривалого миру, коли не спираються на Бога і з Ним не рахуються.

Не можна говорити про істинний мир там, де немає справжнього примирення, якому передує взаємне пробачення образ та кривд… Христос для нас є зразком нашого примирення. Помираючи на хресті, Він з останнім подихом пробачає своїм переслідувачам і катам: “Отче, прости їм, бо не знають, що роблять” (пор. Лк 23, 34а).

Не достатньо лише самому зберігати мир. Потрібно його поширювати через взаємне пробачення та примирення. У одній з пісень співаємо: «Нехай припиняться гнів та суперечки, а серед нас хай буде Христос”. Не забуваймо про слова Господа щодо блаженств: “Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться” (Мт 5,9), тобто як Божі діти будуть радіти любов'ю Отця. У Паре-ле-Моньяль Господь Ісус обіцяв св. Маргариті наповнити миром тих, які будуть розповсюджувати молебень до Його Пресвятого Серця. Це і є наше завдання і найкращий рецепт на мир і благословення.

Опрацював дк. Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Літургійний зошит 09:06 Понеділок 0 130 Серце Ісуса, жертво за грішників; спасіння тих, хто на Тебе уповає Одна з відомих пісень, яку співаємо під час Хресної дороги, містить такі слова: “То не цвяхи, а мій гріх Тебе прибив. То не люди, а мій гріх Тебе судив. То не цвяхи, а мій гріх Тебе тримав”.