За переказами, святий Віт народився в багатій язичницькій родині на Сицилії. Про Христа почув від няні Кресценції й вихователя Модеста, які доглядали юного панича.
Довідавшись про навернення сина, батько намагався всіляко змусити його зректися християнства, проте не спромігся цього зробити. Хлопцеві загрожувала небезпека від руки отця, тож Кресценція й Модест допомогли йому втекти на південь Італії, в Луканію, де, за легендами, орли приносили їм їжу. Проте втікачів спіймали й видали імператорові Діоклетіану. Святий Віт зцілив кількох осіб, а ще з кількох вигнав бісів, та був засуджений на смерть, бо відмовився вшановувати римських богів.Традиція передає, що 303 року Віта віддали на поталу левові, але звір ліг до ніг святого. Тоді хлопця і його вихователів вкинули в котел, де кипіла олія. За деякими переказами, йому було лише сім років, за іншими – дванадцять. Культ святого активно поширився після ХІІІ століття, але вже в ІХ столітті його вважали одним із 14 заступників – особливих помічників у біді. Віта вшановують і в Православній, і в Католицькій Церкві.
Зображають святого хлопцем у багатій короткій туніці, іноді з Кресценцією й Модестом або під час мучеництва. Атрибути – котел, лев чи вовк, орел або ворон, пальмова гілка.
Покровитель мідників, котельників, пивоварів, акторів, аптекарів, епілептиків. Захисник від хвороб очей і нервів, від укусів змії. Його прикликають на допомогу, коли треба рано прокидатися.
Уклала Юлія Бойко