Захопливий опис чистилища від Дж. Р. Р. Толкіна

Автор Дж.Р.Р. Толкін відомий своїм твором «Володар перснів», який він описує як «фундаментально релігійну і католицьку працю; спочатку – несвідомо, а після повторного перегляду – свідомо». І хоча це насправді так виглядає, існує ще одна коротка історія його авторства, що в католицькому символізмі перевершує навіть «Володаря перснів».

Вона називається «Листок, намальований Ніґґлом» і розповідає про «невеликого чоловіка на ім’я Ніґґл, котрому довелось здійснити довгу подорож». На початку історії його представлено як художника-аматора, котрому постійно надокучає його сусід, містер Періш.

Незважаючи на перешкоди містера Періша, Ніґґл допомагає йому в усіх потребах. Одного дня Ніґґл хворіє. Невдовзі його відвідує «Інспектор Домів», загадковий чоловік, котрий повідомляє Ніґґлу, що повинна розпочатись його «подорож».

Ніґґла відвозять на залізничну станцію, а згодом він прокидається в робочому домі. Там лікарі дають йому гірке лікарство, наказуючи йому працювати в «копальнях, за теслярством та фарбуючи голі дошки в один простий колір». Спочатку Ніґґл противиться монотонній праці, але потім приймає її, готовий допомогти в будь-якій дорученій справі.

Все це веде до Суду розслідувань, де Ніґґл чує два «голоси», які обговорюють його і його долю. Один голос «суворий», а інший – «ніжний». Після довгої розмови виноситься судження. Ніґґла ведуть до широко відкритої країни, і на відстані він бачить гори. Там він знову зустрічає містера Періша і обоє примирюються.

Невдовзі чоловіки «бачать чоловіка, схожого на пастуха; він ішов їм на зустріч вздовж галявини, що вела до Гір. «Вам потрібен провідник?»,- запитав він.- «Хочете продовжувати?». Звичайно, що Ніґґл слідує за пастухом до нової країни поза горами.

Хоча є різні рівні «Листка, намальованого Ніґґлом», очевидно, шо Толкін хотів передати унікальне бачення чистилища. В одному із листів, він коротко згадав про цей аспект своєї історії, пишучи: «Я намагався алегорично передати як [субтворіння] може бути піднесене до Творіння якимось літаком у своїй історії «про чистилище» «Листок, намальований Нігглом». По суті, Ніґґл не був ідеальним на землі, однак завдяки його милосердю щодо містера Періша його було приведено до свого роду чистилища в загробному житті. Там, в лазареті, Ніґґл очищується від своїх недоліків, виконуючи роботу, якої боявся на землі.

Тоді його відвідують два голоси, яких часто порівнюють із «Справедливістю» та «Милосердям». Перед очима Бога усіх нас розглядають через подвійні лінзи, і, як казав на загальній аудієнції Папа Франциск, «власне милосердя Боже спричиняє виконання істинної справедливості».

На завершення, Ніґґл виходить із болю чистилища в землю на межі з небесами. Там він зустрічає «пастуха», котрий запрошує його до країни, яка є (за словами К.С. Льюїса), «все далі, і вище». Його душа зрештою спочиває, і Ніґґл зустрічає сповнення усіх його надій і мрій.

Це – чудова коротка розповідь, яка пропонує ще раз роздумати на чистилищем, її цікаво читати, а вона, в свою чергу, надихає на роздуми. Історія представляє утішне бачення загробного життя, запевняючи нас, що Бог має заплановане для нас щось надзвичайне, навіть якщо для того, щоб осягнути це, нам потрібно очиститись.

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами aleteia.org