Різдвяні історії від єпископів України. Розповідає єпископ Броніслав Бернацький

Різдво Христове – це особливе свято, це незбагненний план Божого Спасіння, Воплочення Божого Сина. З цим святом пов’язано багато традицій, які допомагають підкреслити атмосферу й таємничу присутність Бога.

Найбільш світлі, теплі й чарівні спогади про Різдво часто родом із дитинства. Моє дитинство припало на складний час після війни, коли держава й люди змагалися з її наслідками. Традиції різдвяних свят у Мурафі дуже багаті, але мені в пам’ять найбільше запало чекання колядників. Після Пастирки близько 50 осіб вирушало колядувати від хати до хати з хрестом і скарбничкою, і всі чекали й готувалися до приходу цих дорогих гостей, інколи навіть цілу ніч не спали, очікуючи на колядників. Коляда закінчувалася під ранок другої ночі, й тоді пожертви приносили до храму.

Люди давали колядникам гроші, але одним із коштовних дарів також була конопляна пряжа, яку жінки випрядали самі. З неї виготовляли ґноти для свічок і підйомні корзини, які використовували під час ремонту храму. Дітям, які ходили колядувати, давали горіхи, рідко – цукерки.

Іще один приємний спогад – це чекання пана костьольного, який до кожної хати розносив облатки. Хатина мала бути прибрана, стіл застелений білою скатертиною,  біла тарілка, запалена свічка – це чекання бідних людей було величне і сповнене благоговіння, і так воно й закарбувалося в моєму серці.  

Інші різдвяні історії від наших пастирів:
Архієпископ Мечислав Мокшицький
Єпископ Радослав Змітрович
Єпископ Мар’ян Бучек
Єпископ Станіслав Широкорадюк
Єпископ Леон Дубравський
Єпископ Едуарда Кава
Єпископ Антал Майнек