Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» » «Даніель Штайн, перекладач» (Книжкова рецензія)
15:11 Вівторок 0 78
13-06-2017, 15:11

«Даніель Штайн, перекладач» (Книжкова рецензія)

Іноді ми зустрічаємо людей, чия глибина душі, перипетії долі чи особисті риси вражають нас так сильно, що хочеться переповісти їхню історію іншим. Для російської письменниці Людмили Улицької, вочевидь, такою постаттю став Освальд Руффайзен, брат Даніель – єврей за походженням, християнин за покликанням, Людина і Священик із великої літери.
Людмила Улицька. Даніель Штайн, перекладач. – Переклад із російської Т. Чорпіти. -Харків: Фоліо,2013.- 638с. – (Карта світу).
Оригінальна назва: Данизль Штайн, переводчик. Перша публікація: 2006 р.

Ще не так давно книжки, де історичним тлом були світова війна, Голокост, інші вияви нетерпимості та знищення людей людьми, викликали жах і подив: важко було повірити, що людство було спроможне аж так втратити глузд. Тоді здавалося, що світ, може, і не занадто добре вміє вчитися на помилках, але оцих, найстрашніших, уже ж таки не повторюватиме... Нині пильніше вдивляєшся і краще розумієш долі людей, які пережили жахи війни, смерті, втрати.Даніель Штайн, як і всі євреї часів Другої світової війни, пройшов пекло: втратив сім’ю, змушений був утікати з рідного міста, приховувати свою національність. Коли ж він став свідком смертей півтисячі євреїв, а сам дивним чином вижив, то мало не втратив віри в Бога. Але саме тоді йому відкрилося вчення Ісуса.
Історія життя Даніеля Штайна реальна і правдива, проте ця книжка не біографічна. Точніше, не виключно біографічна. Письменники вкрай нечасто самі кількома реченнями відповідають на запитання, про що і чому пишуть. Із Людмилою Улицькою читачам пощастило – вона це пояснює: «Я почала писати роман <...> про людину в тих обставинах і з тими проблемами – сьогодні. Він своїм життям витягнув сюди масу нерозв’язаних, замовчуваних і вкрай незручних питань. Про цінність життя, яке мало кому потрібне; про Бога, що далі то більше відсутнього в нашому житті; про зусилля виколупати Бога з постарілих слів, із <...> життя, що замкнулося саме на собі».
Занурюєшся в цей роман, наче у світ. Інакше не можна. Перед читачем постає заплутана павутина людських доль, що зафіксовані у спогадах, магнітофонних стрічках, листах, доносах, звітах, публікаціях, газетних вирізках і словах автора. На сторінках переплелися минуле і майбутнє, спогади і плани, особисті долі та страшна історія людства. Зрештою, сама письменниця говорить про текст як про колаж: «Я вирізаю ножицями шматки з мого власного життя і життя інших людей та склеюю».
Тому «Даніель Штайн, перекладач» – книжка, яка дихає безпосередньою реальністю життя. Безліч важливих питань ставить перед нами авторка: про пошук себе та істини, про діалог релігій, про терпимість і розуміння інакодумців, про любов і милосердя. Часом промовляє їх рішуче і сміливо, часом обережно, пошепки – але завжди щиро, апелюючи до нашої свідомості й найпотаємніших думок. Текст відкритий для розмаїтих індивідуальних реакцій. Адже і шлях до Бога, як слушно зазначає Улицька, у кожного з нас особливий, повністю особистий, – бо інакше ми вже не щира спільнота добровольців у Господі, а армія з генералом на чолі.

Оксана Кузьменко
«Католицький Вісник», № 6 (603)/2015

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Суспільство / Культура 10:39 П'ятниця 0 64 «П'ятий персонаж» (Книжкова рецензія) Людям притаманно вважати себе головними героями життєвих історій – що ж, усі ми хочемо, аби світ крутився довкола нас. Потрібне неабияке смирення, аби визнати, що в деяких сюжетах ми граємо ніяк не центральні ролі... але саме вони можуть виявитися тим найважливішим, заради чого взагалі виходимо на сцену.