Маріє, будь близька до родин, які переживають труднощі

Непорочна Мати,
в день Твого свята, дуже любого християнському людові,
приходжу, аби віддати Тобі честь у серці Рима.
У своїй думці приношу вірних цієї Церкви
та всіх, хто живе в цьому місті, особливо хворих
і тих, кому через різні ситуації важче прямувати вперед.

Насамперед хочемо подякувати Тобі
за материнську турботу, з якою супроводиш наш шлях:
як же часто чуємо розповіді зі сльозами на очах
тих, хто відчув Твоє заступництво,
про благодаті, які Ти випрошуєш для нас у Свого Сина Ісуса!
Маю на думці одну звичайну ласку, яку робиш для люду, що живе в Римі:
оту з терпеливістю долати труднощі щоденного життя.
І саме тому просимо в Тебе сил, аби не піддаватися, ба більше,
аби кожен щодня виконував свою частку задля покращення речей,
аби піклування кожного вчинило Рим красивішим і придатнішим для життя усіх;
бо ж добре виконаний кожним обов’язок забезпечує права всіх.
І, маючи на думці спільне благо цього міста,
молимося Тобі за тих, на кому лежать обов’язки з більшою відповідальністю:
здобудь для них мудрість, далекоглядність, дух служіння та співпраці.

Пречиста Діво,
прагну особливо ввірити Тобі священиків цієї дієцезії:
парохів, віце-парохів, літніх священиків, які з пастирським серцем
не перестають служити Божому людові,
численних священиків-студентів із кожної частини світу, що співпрацюють на парафіях.
Для них усіх прощу в Тебе солодкої радості євангелізування
і дару бути отцями, близькими до людей, милосердними.

Тобі, цілковито посвяченій Богові Жінці, ввіряю богопосвячених жінок у чернечому та світському житті,
яких, дякувати Богові, у Римі багато, більше, ніж у будь-якому іншому місті світу,
які формують чарівну мозаїку національностей і культур.
Прошу Тебе, нехай стають нареченими й матерями,
плідними в молитві, милосердній любові та співчутті.

Ісусова Мати,
остання річ, про яку прошу в Тебе в цей час Адвенту,
думаючи про дні, коли Ти та Йосиф перебували в тривозі
з огляду на близьке народження вашої дитини,
стурбовані, бо тривав перепис і ви теж мусили залишити свій край, Назарет, та вирушити до Вифлеєма.
Ти знаєш, що означає носити в лоні життя,
відчуваючи навколо себе байдужість, відкинення, іноді зневагу.
Тому прошу Тебе бути близькою з родинами, які сьогодні
в Римі, в Італії та в усьому світі переживають схожі ситуації,
щоб вони не були залишені на себе самих, але захищені у своїх правах,
людських правах, які стоять вище від будь-якої, навіть і законної, вимоги.

Непорочна Маріє,
світанкова зоре надії на горизонті людства,
чувай над цим містом,
над домівками, школами, офісами, крамницями,
фабриками, лікарнями, в’язницями;
щоб в жодному місці не забракло того, що Рим має найціннішого,
що зберігає для всього світу, – заповіту Ісуса:
«Любіть один одного так, як я вас полюбив» (Йн 13, 34).
Амінь.

Джерело: Новини з Ватикану.