Літургія на кожний день. 5 листопада, неділя

Не покидай мене, о Господи; * мій Боже, не віддаляйсь від мене! * Поспіши мені на допомогу, * Господи, сило мого спасіння! (Пор. Пс 38 (37), 22-23)

Всемогутній і милостивий Боже, Ти допомагаєш Твої м ві рним гі дно і славно служити Тобі ; * дозволь нам без перешкод прямувати до Твої х обі тниць. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

«Я – Великий Цар, – говорить Господь Сил, – і Моє Ім’я страшне між народами. Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу Імені Моєму, – говорить Господь Сил, – то Я пошлю на вас прокляття. Ви відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, – говорить Господь Сил. Тому і Я вас видав на зневагу та на погорду перед усіма народами, оскільки ви Моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу». Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми діємо віроломно один проти іншого, сквернивши союз батьків наших? Слово Боже.

Господи, не пишалося моє серце, *

і не дивилися з погордою мої очі,

я не ганявся за великим *

і недосяжним для мене.

Хіба ж я не втихомирював і не заспокоював свою душу, як дитину, *

відлучену від грудей матері своєї?

Моя душа – як відлучена від грудей дитина. *

Нехай Ізраїль покладає надію на Господа – віднині і довіку!

Брати! Ми бу­ли тихими серед вас, немов та го­ду­вальниця, яка доглядає своїх дітей. Ми так прив’язалися до вас, що бажали передати вам не лише Боже Євангеліє, але й свої душі, бо ви ста­ли для нас любими. Тож згадайте, брати, нашу пра­цю та труднощі: ніч і день ми пра­цю­вали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Боже Єван­геліє. Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприй­няли його не як людське слово, а як істин­но Бо­же Слово, яке й діє у вас, віру­ю­чих. Слово Господнє.

Один у вас Отець – Не­бесний;

і один у вас Наставник – Христос.

Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея по­сідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, ро­біть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роб­лять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а са­мі пальцем своїм не хочуть їх по­ворухнути. Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують ки­тиці, люблять почесні місця на бен­кетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: “Учителю!” Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Не­бесний. Не називайтеся і настав­ни­ками, бо є один у вас Наставник – Христос. Більший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, бу­де принижений; а той, хто буде при­нижувати себе, буде підне­се­ний». Слово Господнє.

1. Молімося за святу Церкву, щоб вона давала усьому світові взірець любові до Господа Бога та любові до ближнього у найдосконалішому її вияві - любові до ворогів.

2. Молімося за держави, в яких заборонена свобода віросповідання, щоб віруючі цих країн завжди були вірні Христу.

3. Молімося за хворих, покинутих і скривджених, щоб вони завжди отримували допомогу від держави і своїх ближніх.

4. Молімося за тих, які відійшли від Церкви і віри, щоб вони отримали благодать навернення.

5. Молімося за померлих наших братів та сестер, щоб вони, очищені від усякої плями гріха, могли вічно радіти славою святих на небесах.

6. Молімося за нас, зібраних довкола вівтаря, щоб ми гідно приймали Євхаристію і допомагали нашим ближнім прийти до Христа.

Го­с­по­ди, не­хай ця же­р­т­ва ста­не для Те­бе чи­с­тою, * а для нас – ще­д­рим да­ром Тво­го ми­ло­се­р­дя. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Він, зжалившись над людськими помилками, народився з Діви. * Він стражданнями на хресті визволив нас від вічної смерті, * а воскресиш з мертвих, дав нам життя вічне. Тому з Ангелами й Архангелами, Престолами і Господствами та з усім воїнством небесним * співаємо гімн Твоєї слави, безустанно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Го­с­по­ди, Ти ме­ні  сте­ж­ку жит­тя по­ка­жеш, * на­по­в­ни ме­не ра­ді­с­тю Тво­го об­лич­чя, Го­с­по­ди.

Про­си­мо, Го­с­по­ди: при­множ в нас дію Тво­єї си­ли, † щоб ми, по­жи­в­ле­ні не­бе­с­ни­ми тай­на­ми, * при­го­ту­ва­ли­ся отри­ма­ти ті обіт­ни­ці, які не­суть Твої да­ри. Через Христа, Господа нашого.