Судовий вирок у справі кардинала Пелла дискредитує австралійську судову систему

Кардинал Пелл на власному досвіді відчув, якою агресивно антикатолицькою стала атмосфера в Австралії. Як член Колегії кардиналів і важливий ватиканський посадовець, він мав громадянство й дипломатичний паспорт Ватикану: він міг би залишатися там, недосяжний для австралійської влади. Однак він добровільно вирішив віддатися у руки карного правосуддя своєї країни. Він знав, що вини на ньому немає; він твердо вирішив захистити свою честь і честь Церкви; він вірив у чесність австралійських судів. Тому вирушив на батьківщину.

Вирок у справі кардинала Джорджа Пелла, якому в грудні 2018 року було висунуто звинувачення у сексуальному насильстві, став пародією на правосуддя, частково через суспільну атмосферу антикатолицької істерії, яка зруйнувала можливість справедливого суду. Бо ж чим іще можна пояснити, що дванадцятеро присяжних, які зі своєї лави моги побачити як непідтверджені звинувачення, так і перекониві аругменти, які заперечували ці звинувачення й були доказом того, що все, у чому звинувачували підсудного, не могло статися, скасували виправдальний вирок, винесений одноголосно судом присяжних під час минулорічного першого судового процесу над кардиналом?

Цілком логічно буде визнати, що австралійська система правосуддя зжерла одного з найвидатніших синів Австралії, який довірився їй. Для поліції справа була чимось штибу полювання – так завзято вона намагалася знайти хоч щось на Пелла. (Окремих роздумів заслуговує питання про те, хто запустив цей механізм і чому). Попереднє слідство передало до суду нові звинувачення, хоча суддя вказала, що, якби їй випало бути присяжною у цій справі, вона не голосувала б за звинувачувальний вердикт бодай у кількох із них. Перший суд показав, що кардинал був невинний, а повторний процес у цій справі призвів до ірраціонального вироку, який не спирався на жоден доказ і не був підтверджений у будь-який інший спосіб. Заборона засобам масової комунікації публікувати інформацію щодо обох процесів, хоча й мала на меті дещо згладити атмосферу абсурдності навколо цієї справи, по суті, розв’язала руки прокуратурі, яка відчула себе звільненою від необхідності публічно захищати свої дивні та скандальні звинувачення.

Отож, від початку березня кардинал перебуває у в’язниці, в одиночній камері, має право зустрітися з кількома відвідувачами на тиждень і можливість щоразу отримати шість книжок і періодичних видань із бібліотеки. Але в камері йому заборонено служити Месу. Мотивація дивна: у в’язницях австралійського штату Вікторія ув’язненим не дозволено проводити богослужіння й заборонено мати вино.

Зважаючи на все це, складно зрозуміти, чому наступного ж дня після обвинувального вироку Алессандро Гізотті, виконувач обов’язків прес-секретаря Ватикану, повторив мантру, яка стала вже звичною для ватиканських коментарів щодо справи Пелла: Святий Престол «із повагою ставиться до австралійського правосуддя».

Навіщо це говорити? Власне, австралійська судова система (і поширені в Мельбурні та в інших місцях заклики здійснити розправу без суду і слідства) стала сьогодні об’єктом пильної уваги з боку світової громадської думки. А тому їй не потрібна така безкоштовна надмірна реклама. Сеньор Гізотті міг би й мав би сказати, що Святий Престол із нетерпінням і тривогою очікує результатів апеяційного процесу та сподівається, що справедливість триумфуватиме. От і все. Бо насамперед не має скластися ані тіні враження, що Святий Престол вважає, наче австралійські поліція та судові органи досі виконували свою роботу справедливо, неупереджено та пристойно.

Незабаром після коментаря сеньйора Гізотті було оголошено, що Конгрегація віровчення розпочинає власне канонічне розслідування справи Пелла. Теоретично і, сподіваюся, практично слідчі дії Конгрегації віровчення можуть бути важливими: належно преведене слідство очистить ім’я кардинала Пелла, спростувавши абсурдні звинувачення, за якими той був засуджений, оскільки нема доказів того, що кардинал зґвалтував двох хористів, і цілком  достатньо доказів того, що це не могло статися в обставинах, у яких нібито сталося. Так Святий Престол може сприяти відновленню справделивості, незалежно від того, чим завершиться ця справа в Австралії.

Зважаючи на долю мого старого друга кардинала, а також завдяки репутації Австралії у світі, я сподіваюся, що апеляційний процес, який розпочнеться на початку червня, виправдає кардинала Пелла – і зміцнить його довіру до земляків і австралійської судової системи. Проте цей процес має стати центром уваги для людей із тверезим розумом. Святий Престол має звернути увагу на це й опиратися будь-яким спробам видати легковажний і напевно передчасний вердикт у справі австралійського судочинства.

(Переклад за повідомленням агенції KAI)