Літургія на кожний день. 9 жовтня, понеділок

Св. Діонісій, перший єпископ Парижа, був одним з шести єпископів, посланих Папою Фабіаном до Галії в середині ІІІ століття. Він був закатований із пресвітером Рустиком і дияконом Елевтерієм на пагорбі, який з часом назвали Монмартр.

Святий шукає Бога; також він шукає людину, щоб наблизити її до Бога. Йоан Леонарді (1541 – 1609) прагнув служити людям як фармацевт, але тоді він піклувався б лише про тіло. Продовжуючи пошуки, він вирішив стати священиком, щоб піклуватися також про людську душу. Він працював серед дітей, проголошував Христа в лікарнях та в’язницях, навчав місіонерів. Йоан Леонарді зібрав навколо себе братів, з яких виникла Конгрегація Кліриків Божої Матері. Багатьма способами він служив Господу, з довірою долаючи перешкоди, бо святий це той, хто не втомлюється шукати Бога.

Господи, усе підлягає Твої й владі * й ніхто не може противитися Твої й волі. * Бо Ти ж створив усе: * небо і землю, і будь-що існує у небесних просторах. * Ти є Господом Всесвіту.

Всемогутній, ві чний Боже, щедрість Твоє ї любові перевершує заслуги та сподівання тих, що Тебе благають; † яви нам своє милосердя, * прости гріхи, які  непокоять наше сумлі ння, і дай нам також те, чого ми не осмі люємося просити. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Боже, Ти послав святого Діоні сія і його сподвиж- ників, щоб вони пропові дували язичникам Твою славу, і дав їм чесноту сті йкості в мучеництві; † просимо Тебе: вчини, щоб за їхнім прикладом ми відверталися від марноти цього сві ту * і не боялися жодного його опору. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Боже, джерело усякого добра, Ти покликав святого Йоана, пресві тера, пропові дувати людям Євангеліє, * вчини, щоб за його заступництвом завжди і всюди по- ширювалася і стинна ві ра. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: «Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до Мене». Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від обличчя Господа. Прийшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу й вступив до нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від обличчя Господа. Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись. Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко. І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Як тобі спати? Вставай, візви до твого Бога, може Він зглянеться над нами і ми не загинемо». І говорили один до одного: «Ось киньмо лишень жереб, щоб довідатись, через кого сталось нам це лихо». Кинули вони жереб і жереб упав на Йону. І кажуть вони до нього: «Скажи нам, будь ласка, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»  Він відповів їм: «Я – єврей і почитаю Господа небес, який сотворив море й землю». Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» – довідались бо, що він утікав далеко від обличчя Господа, бо він їм признався. Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.  Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас оця велика хуртовина». І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало. Тоді вони візвали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, благаємо Тебе, щоб ми загинули за життя цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо Ти, о Господи, вчинив, як Тобі було завгодно». Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати. Люди вельми налякались Господа й принесли Господу жертву та обреклись обітом. Господь наготував велику рибу, щоб вона проглинула Йону. І пробув Йона в нутрі риби три дні й три ночі. І Господь повелів рибі, й вона вивергнула Йону на сушу. Слово Боже.

У моїй скруті до Господа візвав я, *

і Він до мене відізвався.

З нутра шеолу закричав я, *

і Ти почув мій голос.

Ти кинув мене у безодню, у серце моря, *

і води мене оточили.

Усі Твої буруни і Твої хвилі *

пройшли наді мною.

Тоді я мовив: *

«Відкинутий я з-перед очей у Тебе!

А все ж таки я глядітиму знову *

на святий храм Твій, Боже».

Коли моя душа в мені умлівала, *

про Господа згадав я,

і моя молитва долинула до Тебе, *

до храму до святого Твого.

Нову заповідь даю вам,

щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас.

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учи­телю, що маю зробити, аби осяг­ну­ти вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Люби Гос­пода Бога свого всім серцем сво­їм, і всією душею своєю, і всією си­лою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це – і житимеш!» А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближ­нім?» У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один свя­щеник і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався роз­бій­никам?» Він відповів: «Того, хто змило­сер­див­ся над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само». Слово Господнє.

1. Молімося за Святішого Отця, щоб світ почув його голос і всі людські серця відкрилися для Христа.

2. Молімося за керівників держав, щоб для них головним була турбота про благо людини, а не власне матеріальне збагачення.

3. Молімося за всіх скривджених, щоб завжди поряд з ними знаходились добрі, охочі допомогти, люди.

4. Молімося за благодійні організації, щоб їм не бракувало матеріальних засобів і людей, які прагнуть працювати для блага ближніх.

5. Молімося за померлих наших братів та сестер, щоб Господь зі свого милосердя обдарував їх Небесним Царством.

6. Молімося за нас, щоб ми не тільки нікому не завдали кривди, але й не забували чинити добро.

Господи, прийми Тобою встановлену жертву † і святими тайнами, які  ми звершуємо як Твої  слуги, * доверши в нас справу спасі ння та освячення. Через Христа, Господа нашого.

ПРЕФАЦІЯЗВИЧАЙНА (41)

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку ,Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже. Ти в доброті створив людину, * а коли вона заслужила осудження, * відкупив її своїм милосердям * через Христа, Господа нашого. Через Нього Твою велич прославляють Ангели, * їй поклоняються Господства і благоговіють перед нею Сили, * а небеса та їхні мешканці і блаженні Серафими разом з ними радіють. Вчини, просимо, щоб і наші голоси приєдналися до них, смиренно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Благий Господь до того, хто Його чекає; * до душі, яка Його шукає. (Пл. Єр 3, 25)

Всемогутній Боже, вчини, щоб участь у цьому таїнстві втамувала голод і спрагу нашої душі * та перемінила нас у Христа, котрого ми прийняли. Котрий живе і царює на віки ві чні.