20 березня Церква згадує святу Олександру Анкарську і святу Клавдію, дів і мучениць

Олександра походила з Галатії, імовірно, з Анкіри (нині Анкара, Туреччина); інші ж джерела вказують, що вона, як і Клавдія, народилася в Амісосі (нині Самсун, Туреччина). За переказами, жінки дали обіт чистоти, присвятивши себе Богу. Коли їх заарештували разом із іншими дівами, вони визнали, що сповідують християнство, і відмовились брати участь у процесії на честь Артеміди й Афіни. Клавдія також стала на захист християн, яких жорстоко переслідували й убивали.

Безневинних дів витали на тортури – оголили й били залізними ланцюгами. Є кілька версій того, як саме загинули мучениці. За одною з них, Клавдії відрізали груди й іще живою спалили її, а Олександру втопили в багні за містом. За іншою версією, усі діви загинули в розпаленій печі в Амісосі.

За життя мучениці робили багато добрих справ, прислуговуючи Богу і ближнім, а під час мучеництва були вже поважного віку. Їх вшановують у Церквах східного й західного обряду.

Святих дів інколи зображають разом, часто з хрестом у руках.