Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Домініканське душпастирство в Києві: про досвід особистої зустрічі з Богом
16:35 Середа 0 123
17-10-2018, 16:35

Домініканське душпастирство в Києві: про досвід особистої зустрічі з Богом

Суботнього вечора 13 жовтня в Інституті святого Томи Аквінського учасники домініканського душпастирства говорили про досвід у духовному житті. Отець Ігор Гнюс ОР прочитав доповідь, а опісля відбулася жвава дискусія.
Кожен вірянин має піклуватися про розвиток віри – а віра базується на зустрічі з Тим, Хто нас створив і безмежно любить. Необхідно пам’ятати, що Бог – це не абстрактна сила чи фантазія людини, що Він – «хтось», а не «щось». Він Той, Хто перший виходить нам назустріч, запрошує до спілкування й ініціює наше навернення і спасіння. Тому, будуючи стосунки з особовим Богом, не можна трактувати Його як чарівника, який за молитви чи якусь добру справу виконуватиме бажання. Як у побудові людських взаємин необхідні діалог, уміння слухати, прагнення зустрічі й готовність зрозуміти іншу особу, так і в духовному житті потрібно плекати їх, пам’ятаючи, перед яким великим Царем стоїть сотворена людина.

Справжнє духовне життя починається не з нашої волі, адже Бог-Отець через Ісуса Христа у Святому Дусі дає благодать, аби людина відмовилася від злої поведінки й жила (пор. Єз 33, 11). Тому навернення – наслідок відповіді Богові. Завжди залишається небезпека «привласнити віру», шукаючи в духовному житті комфорту, уникаючи християнських обов’язків і виправдовуючи гріхи. Істинність стосунків із Богом добре помітна тоді, коли перший запал минув і треба докладати зусиль до здобування Його Царства, зокрема в часи випробування чи страждань. Сучасні псевдорелігії й деякі християнські рухи пропонують «євангеліє доброго життя», у якому уникають розмови про хрест, а зосереджуються лише на добробуті. Людина, яка міцно закорінена у Христі, не згіршується стражданням, не впадає у відчай і у випробуванні не шкодує, що вірить. Вона вдивляється в Бога, Який воплотився, страждав, помер – і воскрес.

Досвід духовного життя дозволяє побачити себе як Божу дитину, яку Отець безмірно любить. А правдиве пізнання Господа неодмінно вказує на Церкву, яка має всі засоби для спасіння. І тому на слизькій дорозі стоїть людина, яка ніби практикує християнство та приступає до таїнств, але цікавиться досвідом сторонніх релігій. Простіше кажучи, вона не бачить глибинної суті християнства й поки що перебуває в пошуку. Варто пам’ятати, що справжня віра й досвід Бога ніколи не доводять до поневолення; проте нездорова залежність може виникнути, коли особа свою надію покладає на іншу людину.

Вірна Богові душа не шукає вражень, не торгується з Ним і не виправдовує свої гріхи. Вона прагне будувати стосунки з Особою, у Якій має все й під опікою Якої перебуває. Така віра неодмінно знайде прояв у конкретних речах, у виконанні родинних і суспільних обов’язків, у послуху Матері-Церкві.

Наступна зустріч домініканського душпастирства буде присвячена розвитку духовного життя. Щиро запрошуємо.

Юлія Бойко

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий