Уже впродовж кількох зустрічей домініканського душпастирства в Інституті святого Томи Аквінського учасники розмірковують про те, що таке любов. Увечері 20 січня розмову на тему «Від симпатії до дружби» розпочав доповіддю отець Ігор Гнюс ОР, а згодом усі присутні спільно розмірковували про шлях до щирих стосунків.
На першій зустрічі, яка стосувалася теми любові, вже йшлося про симпатію. Слово συμπάθεια означає не тільки «співвідчувати», а й «дивитися в одному напрямку», тобто мати щось спільне. Аби зрозуміти, що людей щось пов’язує, потрібне спілкування та взаємопізнання. Проте симпатія все-таки базується на почуттях, вона суб’єктивна й ірраціональна; подальше спілкування з іншою особою має розвинути первинне враження в більш сформовані стосунки.Перехід від симпатії до дружби відбувається не емоційно, а вольовим вибором. У такій поставі немає ні домінування, ні підпорядкування, лише визнання рівноцінної гідності. Кожна людина особлива, має свій характер, світогляд, недоліки, і через спілкування й навіть конфлікти ми вчимося бути разом. Бачення цінності в особі, яка перебуває поруч, і свідома постанова продовжувати стосунки допомагають шукати балансу спілкування й у простоті переживати труднощі. Звісно, для створення дружби потрібні час і життєва мудрість, пов’язана з пізнанням себе й іншого, уміння давати, нічого не чекаючи навзамін, і приймати, не маючи відчуття боргу. Важливо дбати про дружбу, пильнувати, щоб не втратити цього дару, який наповнює внутрішню структуру особу. У розвитку дружби симпатія не зникає: обидві вони – форми любові, її складові. Важливо перетворити симпатію на дружбу, а дружбу доповнювати симпатією.
Сучасність пропонує штучне розуміння цих стосунків, коли люди стають «друзями» завдяки одному клікові «Додати в друзі». Одначе кожен потребує не фейсбучного спілкування, а безпосереднього, живого, яке відбувається не лише словом, а й поглядом, жестами, інтонацією чи дотиком. Самого усвідомлення цінності людини не можна назвати любов’ю, бо любов – це досвід. Так само не можливо вірити, не маючи досвіду молитви чи зустрічі з Богом у спільноті Церкви. Звісно, через електронну завісу з людьми спілкуватися легше, бо безпосередня зустріч вимагає самовиховання й чуйності до іншої особи – але це єдиний шлях до розвитку любові.
Наступна зустріч домініканського душпастирства відбудеться 3 лютого. Приєднуйтеся: адже ніколи не знаєш, у якій спільноті чи на яких зустрічах знайдеш справжнього друга.
Юлія Бойко
За темою:
Домініканське душпастирство в Києві: доброта в любові
Домініканське душпастирство в Києві: розмова про пожадання
Домініканське душпастирство в Києві: що робити з невзаємною любов’ю?
У Красноїльську на Буковині відсвяткували 25-річчя каплиці Божого Милосердя 5 травня 2019 року в Красноїльську на Буковині святкували 25 років від дня, коли місцева спільнота римо-католиків разом із священиками почала збиратися, щоб прославляти Боже Милосердя.
День богопосвяченого життя Київсько-Житомирської дієцезії
У Бердичеві відбувся V Кубок з міні-футболу пам’яті отця Олега Кондратюка
Святого Флоріана вшанували під час відпусту в Шаргороді на ВінничиніНовини дня
Схожі новини
