19 жовтня – довільний спомин святих Йоана де Бребефа й Ісаака Жоге, пресвітерів і мучеників

Йоан де Бребеф (1593–1649) народився в нормандській шляхетній родині. 1617 року вступив у Товариство Ісуса. Отримав хорошу філософсько-теологічну освіту, був висвячений на священника й деякій час викладав.

Французький провінціал єзуїтів обрав Йоана для служіння в далеких землях, і 1625 року той відплив на терени нинішньої Канади, де Товариство саме почало місію серед корінних мешканців. Працював серед гуронів, вивчав їхню мову й культуру. Для майбутніх місіонерів уклав французько-гуронський словник і розробив граматику гуронської мови. Прагнув передати Христову любов і дбав про навернення місцевих племен. Під час епідемії віспи чимало гуронів прийняли християнство; Йоан де Бребеф уділяв таїнства новонаверненим і допомагав хворим.

1649 року його захопили в полон ірокези, які ворогували з гуронами. Єзуїт витримав тортури й загинув мученицькою смертю разом з товаришами.

Зображають святого в єзуїтському вбранні. Атрибути – книга, інколи пальмова гілка

Ісаак Жоге (1607-1646) народився в Орлеані, у купецькій родині. Навчався в єзуїтському коледжі, а 1624 року вступив до Товариства. Під час новіціату познайомився з Йоаном де Бребефом.

Після свячень 1636 року вирушив на місію до Канади, до гуронів. Допомагав будувати місійну ділянку. 1642 року потрапив у полон ірокезів, зазнав тортур і втратив пальці, проте зміг утекти. Від Папи Урбана VIII отримав особливий дозвіл надалі, попри каліцтво, служити Меси.

1646 року вирушив до ірокезів, аби домовитись і встановити мир, але був забитий одним ударом сокири.

Зображають його в єзуїтському вбранні з раною на голові та зі складеними руками, на яких бракує пальців, часто з опущеним поглядом.

Йоан та Ісаак канонізовані разом із іншими єзуїтськими мучениками 1930 року. Покровителі Канади.