Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа в Домі святої Марти: Учневі Христа не треба боятися вбогості

Папа в Домі святої Марти: Учневі Христа не треба боятися вбогості

Про три різновиди християнської вбогості та про переслідування християн у наш час запропонував подумати Папа Франциск у проповіді в Домі святої Марти» в четвер, 18 жовтня 2018 року.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.

На думку Папи, є три різновиди християнської вбогості, якою покликаний жити Христовий учень: перший полягає в тому, щоб залишити багатства та не прив’язувати серця до грошей; другий – це прийняти переслідування й наклепи; третій – убогість самотності, відчуття самотності наприкінці земної мандрівки.

На ці роздуми Його Святість надихнули літургійні тексти та євангельський уривок про те, як Христос послав 72 учнів проповідувати Євангеліє: «Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів» (див. Лк 10, 1-9). Господь хоче, щоб шлях його учня був убогим, бо той, хто прив’язаний серцем до грошей чи багатства, – це не справжній учень Христа.

Учень Ісуса не прив’язаний до багатства

У проповіді Папа наголосив, що життя Христового учня складається із трьох етапів убогості, із трьох способів жити християнською убогістю. Перший етап – це, власне, не бути прив’язаним до грошей, що є умовою для того, аби розпочати шлях учнівства. Мова йде про те, аби мати «убоге серце». Без сумніву, що для апостольської праці необхідні структури та організації, проте, їх слід належно використовувати, не прив’язуючи свого серця до матеріальних благ.

Глава Вселенської Церкви пригадав про євангельського багатого юнака, серце якого заторкнув Ісус, але через багатство він не зміг відповісти на Господній поклик, бо мав «серце, прив’язане до багатства». Людина, яка хоче наслідувати Спасителя, повинна обрати шлях убозтва, а якщо Господь дав їй багатство, то це для того, щоб вона служила ним іншим людям. Учень Ісуса не повинен боятись убозтва, а навпаки, мусить бути убогим.

Убозтво переслідування задля Євангелія

Другою формою убозтва є переслідування з причини проповідування Євангелія. Біблійний уривок про те, як Ісус вислав Своїх 72-ох учнів проповідувати Добру Новину, представляє нам цих учнів немов ягнят, посланих до вовків. Також і в наші дні багато християн зазнають переслідування та наклепів задля Євангелія. Проповідник розповів історію, якою під час Синоду поділився один з єпископів, про те, як два місяці тому один юнак віддав своє життя за те, що не погодився відректись перед фундаменталістами Христової Церкви. Сьогодні, на жаль, багато християн зазнають фізичних переслідувань.

Проте, як зазначив Єпископ Риму, в наш час існують також й інші форми переслідування: обмова, плітки… І християни мовчать і приймають це «убозтво», хоча й іноді потрібно оборонятись, щоб не дати згіршення іншим. Отож, другим видом убозтва є покірне прийняття переслідування за Євангеліє.

Відчуття залишеності – третій вид убозтва


Самотність, покинутість, як підкреслив Святіший Отець, – це третій вид убозтва. Коли переповнює відчуття залишеності, варто пригадати, що Господь є поруч і Він додає сил. Прикладом такого життя є святий Іван Христитель, який жив у пустелі, сам один, забутий людьми, вбитий за свою правдомовність перед перелюбниками та через примху танцівниці… Так закінчив своє земне життя «найбільший чоловік історії». І не потрібно йти далеко, дуже часто багато священиків та сестер-монахинь, які присвятили своє життя проповідуванню та служінню іншим, сьогодні у старечих домах, залишені, самі, забуті… Учень Ісуса є убогим, бо приймає цей стан душі, коли відчуває себе залишеним наприкінці свого життя.