Літургія на кожен день, 16 жовтня, вівторок

АНТИФОН НА ВХІД
Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

КОЛЕКТА
Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоб ми безустанно бажали творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній Боже, вчини, щоб дарувало нам небесний захист достославне заступництво святої Ядвіги, * життя якої стало для всіх прикладом дивовижного смирення. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Господи, зішли нам духа, яким Ти особливо обдарував святу Маргариту Марію, † щоб ми пізнали любов Христову, яка перевершує всяке знання, * і сповнилися всілякої Твоєї повноти. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Гал 5, 1-6
Читання з Послання святого апостола Павла до галатів.
Христос визволив нас для свобо­ди, тож стійте в ній і не впря­гай­теся знову в ярмо рабства. Ось я, Павло, кажу вам: коли обрі­зуєтеся, Христос вам нічим не допоможе. Свідчу також кожному чолові­ко­ві, який обрізується, що він є борж­ником щодо виконання всього Закону. Ви, які оправдуєтеся Законом, залишилися без Христа, відпали ви від благодаті! Ми ж Духом очікуємо надію праведності з віри. Бо в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання не мають сили, а тільки віра, яка діє через любов. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 119, 41 і 43. 44-45. 47-48
Зішли на мене Твою милість, Боже.
І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, *
Твоє спасіння – за Твоїм словом.
І слово правди з моїх уст не відніми назовсім, *
бо на Твої присуди я покладаю надію.
Тож збережу Твій закон назавжди – *
на віки вічні!
Я йду по просторах, *
бо Твоїх заповідей шукав я.
Я буду милуватися заповідями Твоїми, *
які я полюбив дуже.
І я здійматиму свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив я, – *
вникатиму в Твої настанови.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже – живе й діяль­не,
воно розрізняє думки й наміри серця.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 11, 37-41
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли Ісус говорив, один фа­ри­сей запросив Його до себе на гос­ти­ну. Він прийшов і сів до столу. Фарисей, побачивши, що пе­ред обідом Він не зробив обмивань, здивувався. А Господь промовив до нього: «Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства. Нерозумні! Чи не Той, хто с­творив зовнішнє, створив і вну­трішнє? Тож те, що всередині, дайте як ми­лостиню, і все для вас буде чисте». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос навчає нас внутрішньої чистоти; молімося про істинну побожність для нас та всього християнського народу:
1. Молімося за всіх християн світу, щоб вони жили згідно своєї віри і дійсно могли називатись Божими дітьми.
2. Молімося за батьків і вихователів, щоб вони зуміли виховати у дітей та молоді любов до Бога і ближнього.
3. Молімося за людей, які потрапили в тенета сект, щоб вони зуміли побачити себе у світлі правди.
4. Молімося за письменників, щоб у своїх творах вони дбали про моральну користь читачів.
5. Молімося за померлих, щоб Господь обдарував їх повнотою радості у своєму Царстві.
6. Молімося за нас самих, щоб наша любов до ближнього була для світу свідоцтвом любові Господа Бога до усіх людей.

Просімо Тебе, Отче: вислухай наші молитви і вчини, щоб наше служіння Тобі було щирим і відданим та даруй нам істинну любов. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Го­с­по­ди, при­йми мо­ли­т­ви і при­но­шен­ня Тво­їх ві­р­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бе­с­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна №  40-45

АН­ТИ­ФОН НА ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Ба­га­тії збі­д­ні­ли й го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не за­бра­к­не.

МО­ЛИ­Т­ВА ПІ­С­ЛЯ ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою ве­лич, † щоб ми, по­жи­в­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­же­с­т­вен­ної приро­ди. Через Христа, Господа нашого.