Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Синодальність, уміння слухати й розпізнавання: про стиль управління Папи Франциска

Синодальність, уміння слухати й розпізнавання: про стиль управління Папи Франциска

Рада кардиналів працює над реформуванням Римської Курії «зважено й без корекцій курсу». Про це запевнив секретар комісії з куріальної реформи, монсеньор Марчелло Семераро, аналізуючи п’ять років її роботи. Комісію, яка складається з дев’яти кардиналів (так звану К-9), утворив Папа Франциск. І, згадуючи Понтифіка, монсеньйор Семераро каже: Папа керується кількома принципами, серед яких – синодальність, розпізнавання і вміння слухати.
В інтерв’ю для «Новин з Ватикану» монсеньйор Семераро сказав, що був «вражений повною готовністю кардиналів, які входять до складу К-9, іти назустріч прагненням Папи розпочати процес куріальної реформи». У відповідь на критику щодо млявості процесу й постійної корекції курсу оновлення він зауважив: «Мені розповідали, що розробка “Pastor Bonus” (Апостольської конституції про Римську Курію, яку 1988 року ухвалив Йоан Павло II) тривала більш-менш стільки само, що й нинішній процес: п’ять років. Різниця полягає у тому, що, ймовірно, поточна реформа на всіх етапах більш помітна для загалу, бо про неї регулярно згадують на брифінгах і в комюніке прес-служби. Це робота, яка в певному сенсі відбувається “в усіх перед очима”, тож може здатися, що все відбувається повільно». Але, додав монсеньйор Семераро, «у наш час метушні й надмірних швидкостей я хотів би скласти хвалу неквапливості! Непоквапливість – це не безглуздя, вона не означає, що нічого не робиться, а вказує на зваженість. Так само я не бачу ані вагань, ні корекції курсу реформи – просто не бачу їх».

Одна з підставових частин роботи К-9 – це «консультації: консультації з різними особами, долученими до процесу. Насамперед це очільники дикастерій, керівники різних служб Римської Курії, адже саме вони найбільше зацікавлені у предметі консультацій. І ці розмови вже відбувалися, поки увага громадськості була зосереджена на деяких інших економічно-адміністративних аспектах». Секретар згадав про створення Третьої секції Державного секретаріату й ініціативу щодо перекладу й адаптації богослужбових книг, яка стосується повноважень Конгрегації Божого культу. Реформа Курії не дуже помітна й видовищна, але вона вже відбулася в кількох важливих сферах, які, ймовірно, не так привертають публічну увагу, як економічні питання або показники бюджетів Святого Престолу.

Щодо ставлення Папи Франциска до реформування Курії монсеньйор Семераро нагадав, що «в дуже важливій промові з нагоди 50-річчя заснування Синоду єпископів Папа сказав, що соборність починається зі здатності слухати, а потім додав, що йдеться про вміння слухати одне одного». У цьому – весь стиль Єпископа Рима, «якого той насамперед дотримується, коли бере участь у зборах».

Секретар розповів, що під час зустрічей К-9 Папа Франциск не хоче виголошувати офіційних промов – і так було навіть на самому початку роботи Ради кардиналів, коли він одразу захотів почути, що їм вдалося зібрати під час консультацій за перше літо. «Він уміє слухати, дуже рідко втручається, але завжди відповідає, якщо запитують про його думку. Зверніть увагу, – наголосив монсеньйор Семераро, – мені йдеться про стримане втручання в тому сенсі, який властивий чесноті розсудливості – найпершої чесноти керівника за класичною схемою святого Томи».

Синодальність та вміння слухати доповнює розпізнавання – це ще одне ключове слово понтифікату Папи Франциска: «Розпізнавання починається не з того, про що вже заздалегідь вирішено. Це діалоги, під час яких учасники намагаються подивитися на ситуацію з перспективи іншого. Воно, очевидно, вимагає значно більших зусиль, аніж розгляд ситуації й ухвалення постанови голосуванням». Зазвичай у К-9 усі присутні можуть висловлюватися під час обговорення, особливо якщо мають іншу точку зору. Якщо не вдається досягти одностайності – або, скажімо, кваліфікованої більшості восьми з дев’яти голосів – це означає, що К-9 іще раз повернеться до обговорення.

Проект Апостольської конституції «Praedicate Evangelium» передали Папі 13 червня 2018 року. Єпископ Семераро наголошує: «Папа заснував Раду кардиналів не лише – і не передовсім – для реформи Римської Курії. Він створив К-9 як групу, яка дораджувала б йому в керуванні Вселенською Церквою й могла реалізувати ідею, що виникла на передконклавних нарадах, підготувавши проект перегляду Апостольської конституції про Римську Курію». Тож, хоча К-9 і досягла мети й запропонувала Папі проект конституції, вона все одно працюватиме далі. Секретар пояснив: комісія К-9 розробила пропозиції, а тепер, у ці літні місяці, їх узагальнюватиме, щоб Папа отримав більш-менш однорідний текст. А потім, як це було з «Pastor bonus», Його Святість розпочне консультації з підрозділами, з якими вважатиме за необхідне порадитися.

Доменіко Агаззо
Ватиканська аналітика Коментар до нового документу Папи Франциска про беатифікацію та канонізацію

Апостольське послання у формі «motu proprio» Папи Франциска 

«Maiorem hac dilectionem» («Ніхто неспроможен любити більше»), проголошене 11 липня 2017 року, відкрило іще один спосіб ушанування окремих вірних у Католицькій Церкві – тобто нову можливість визнати, що певний вірний із точки зору Церкви заслужив небесної радості, що він може бути взірцем для інших і що дозволено вшановувати його, просячи про заступництво перед Богом. Про коментар до цього тексту КМЦ попросив отця доктора габілітованого Петра Маєра, професора краківського університету Йоана Павла ІІ.