Папа Франциск про екуменічні зусилля в піклуванні про сотворіння

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

«Піклування про сотворіння, у якому бачимо спільний дар, а не приватну власність, завжди веде до визнання та пошани прав кожної людини й кожного народу», – пише Папа Франциск у своєму посланні до Константинопольського Патріарха Варфоломія з нагоди міжнародного екологічного симпозіуму на тему «До зеленішої Аттики. Зберегти планету та захистити її мешканців», який триває в Афінах і на Саронічних островах (Греція) з 5 до 8 червня 2018 року.

Згадка про спільний візит на Лесбос

Висловивши високу оцінку цій «благородній ініціативі, яка наслідує серію схожих симпозіумів у різних частинах світу», Глава Католицької Церкви надсилає вітання також архієпископові Афінському та всієї Греції Єроніму ІІ і запевняє, що зберігає «живі спогади» про спільний візит на острів Лесбос 16 квітня 2016 року, «щоб висловити спільну стурбованість з приводу становища біженців і мігрантів».

Саме в цьому контексті Понтифік звіряється, що якраз тоді, коли він «був зачарований картиною синього неба та моря», його вразила думка про те, що «таке прекрасне море стало могилою для чоловіків, жінок і дітей, більшість з яких лише намагалися втекти від нелюдських умов на своїй рідній землі».

Водночас, додає Папа, це була нагода «особисто переконатися у великодушності грецького народу, настільки перейнятого загальнолюдськими та християнськими цінностями, і в його зусиллях, незважаючи на наслідки економічної кризи, полегшити життя прибулим до їхніх берегів, які позбавлені всього».

Що спільного між міграцією та екологічною кризою?

На думку Понтифіка, «трагічні суперечності», пов’язані з цим візитом, можуть допомогти зрозуміти важливість теми, яку розглядає згаданий симпозіум. «У світі занепадають не лише домівки найуразливіших верств людей, що можемо побачити в збільшуваних на світовому рівні потоках так званих кліматичних мігрантів та екологічних біженців», – пояснює він, висловлюючи стурбованість із приводу того, що ми, «імовірно, присудили прийдешнім поколінням жити в спільному домі, залишеному в руїнах». Це означає, що ми повинні «чесно поставити» собі запитання про те, який світ хочемо передати тим, хто прийде після нас, влаштувавши «серйозний іспит сумління щодо захисту планети, ввіреної нашій опіці».

Духовне коріння кризи

За словами Єпископа Рима, «екологічна криза, яка уражує все людство, вкорінена в людському серці, яке прагне контролювати та експлуатувати обмежені ресурси нашої планети, ігноруючи найхисткіших представників людства». Ми, як наголошує Папа, «не можемо ігнорувати» зло, що поширюється, настільки, що у спільноту з патріархом Варфоломієм посланні з нагоди Дня моління за сотворіння 1 вересня 2017 року вони стверджували, що «нагальні заклик та виклик почати дбати про створіння становлять заохочення для всього людства докладати зусилля на користь сталого й цілісного розвитку».

І якщо «обов’язок дбати про сотворіння ставить виклик перед усіма людьми доброї волі», підкреслює Папа Франциск, він «вимагає від християн розпізнати духовне коріння екологічної кризи та співпрацювати в тому, аби дати однозначну відповідь». А тому Всесвітній день молитви за сотворіння є «кроком у цьому напрямку, показуючи нашу спільну турботу та готовність спільно працювати, щоби дати відповідь на це делікатне запитання».

Спільно прямувати в заданому напрямку

Підсумовуючи, Понтифік наголошує на «рішучому намірі, аби Католицька Церква й надалі прямувала разом із Константинопольським Патріархатом цим шляхом», і висловлює сподівання, що «католики й православні активно трудитимуться на користь піклування про сотворіння та сталого й цілісного розвитку».

За темою: 
Папа Франциск: Пресвята Євхаристія випалює з нас егоїзм
Папа: Пам’ятаймо, що Ісус, Хліб життя, – це наша сила
Папа до лютеран: Дорогу до єдності вкаже Святий Дух